Білявка з моїх снів

Я не твоя зрозумій

Я не чекала тебе побачити іще раз.

Ти прийшов так не ждано, так пізно.

І тепер, коли у душі лише мороз

А ми давно уже стали порізно.

Я не скажу що тебе не чекала тоді

Але де ти бродив я не знаю?

Коли так був потрібен мені

Не прийшов, не сказав – «я кохаю»

 

Що було – те пройшло і залишились

Лиш на серці рубці від глибокої рани.

Думалось, що іще раз повернемось

Але стала стіна невидима між нами.

Я пішла, залишивши самотність собі

Хоч не скажу що була не щасливою.

Не повірила я більше уже тобі

І можливо це було помилкою.

 

 

Не скажу що любила тебе колись

І не треба казати що я стерва є.

Ти поглянь на життя, обернись.

Хто із нас що від цього отримує

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше