Знову гуляю містом вечірнім
І не можу ніяк з питанням одним
Чому все так сталось , і хто ж я
Для тебе тепер - чому не моя…
Що сталось? Що приводом було тобі:
Образа чи біль чи просто так собі?
Для тебе лиш другом назавжди я
Залишусь і нехай - буде воля твоя…
Вечірні вогні – запалюються знов
Вечірнім містом йдуть люди і я…
Я повернусь до себе додому знов
Сідаю за комп - там фотка твоя.
Вечірні вогні над містом, весна
Я згадую тебе й своє життя ще до…
І розумію, що ти лише мені одна
Лише ти і більш ніхто – потрібна
Згадую останню зустріч – ті слова
Я знаю ти сказала … і була права
Ніхто не винен, що моє таке життя
І в мене на столі лише фотка твоя
Тобі про це лише скажуть колись
І голос із моїх віршів – «озирнись
Колись прошепоче тобі – люблю»
А зараз я згадую усмішку твою.++