Блукаючі Вогні
Глава 3
"Прокинься!" - гучний гуркіт, що пролунав у голові, розірвав темряву за лічені миті. Цього разу не було болю. Замість нього - лиш неясне відлуння.
- Чому так довго? - Губи знову рухалися самі по собі, але слова більше не дряпали горло.
- Їх нелегко зловити - знайомий голос змусив усе всередині підскочити від радості. - Сам би спробував, - роздратовано дзенькнув він.
- Вирішено! За наступним бігатиме хлопчина. - Алан відчув, як його рот розтягнувся в усмішці.
Думки в його голові пустилися в гарячковий танок. Тисячі запитань виникали й одразу ж згасали, змінюючись новими. Але було одне, яке вело весь цей божевільний карнавал за собою - "Що тут взагалі відбувається?!"
"Тобі необхідно поїсти" - тихо сказав голос у голові, і Алан відчув, як тіло саме по собі почало рухатися. Спробував опиратися, але його одразу ж зупинив новий гуркіт грому, знову закликаючи не заважати.
Усі органи почуттів немов збожеволіли. Навіть біль, що пронизував його при кожному новому русі, здавався чужим. Ніби боляче було не йому, а бідолазі, що сидить десь по сусідству.
Страх скував його. Усе, що відбувається зараз, було неправильно, неприродно. Так не повинно бути!
"Зупинись! Будь ласка!" - подумки благав він, але його м'язи продовжували рух. - "Я сам!"
"Добре" - відповів голос у голові. І тіло всією вагою навалилося на змучений розум.
#1406 в Фентезі
#319 в Фантастика
Відредаговано: 08.04.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
