Бал

Снейп оцінював поглядом дівчину і то дуже довго оцінював. Арі зашарілась та почервоніла. Навіть коли опинилася по праву руку від нього, той все одно не зводив з неї очей. Вона намагалася не звертати на це уваги, але довго не витримала.
Арі повернулася до нього, щоб щось сказати, але варто було їй відкрити рота, як чоловік заговорив першим.
— Маєте гарний вигляд, – Снейп сказав їй це майже пошепки, при цьому трохи наблизившись.

Здавалося, звичайні слова, але від них в Арі по всьому тілу пройшли мурахи. Сам чоловік тепер дивився поперед себе та контролював поглядом потік учнів.
— Д-дякую, – пробурмотіла вона.

Альбус Дамблдор запропонував сісти усім за стіл. Дівчина сіла на самому кінці. Каркаров, шкірившись, почав наближатися до неї, але Снейп його випередив та сів раніше за нього. Ігор здивовано та трохи дратівливо підняв брову. Чоловік розвернувся та пішов до Віктора Крама й Герміони Ґрейнджер.

Почався невеликий бенкет.
— Ох, професор, – раптом сказала дівчина, – квітка розцвіла, тому, лавовий сік вже готовий. Але виникала невелика проблема.
— Яка саме? – Снейп знову поглянув на неї.
— У мене є лишень перший та третій номер другий... кудись зник, – Арі взяла в руки келих, наповнений легким виноградним вином, та задумливо подивилася на темно-фіолетову рідину в середині.
— Зник? – різко перепитав зільєвар.
— Так.
— Коли саме.
— Мх, точно не пам'ятаю, але приблизно...
Раптом Арі перебила музика, яка, здавалося, лунала зі стін. На невеликій сцені стояли музиканти та грали вальс.

Дамблдор піднявся з місця, здійняв руки у повітря, наказуючи учням встати. Вони покірно відійшли від столиків, які тим часом відсунулися поодаль, звільнивши середину великої зали.

Чемпіони зі своїми партнерами та партнерками вийшли у перед, стали один навпроти одного та почали танцювати.
Арі бачила, як збентежився Гаррі, коли взяв за руку свою партнерку. Хлопчина намагався не дивитися на свої друзів, які хихотіли у нього за спиною.
— Трохи пізніше розповім, – прошепотіла вона Снейпу.

Всі вчителі піднялися зі своїх місць та вийшли з-за столу.
До чемпіонів почали приєднуватися й інші учні, і через хвилину середина зали була повністю переповнена дітьми, які вільно кружляли вальсом.

Арі трохи нахилилася в перед та побачила, як Дамблдор запросив до танцю Мінерву Макґонеґел, а Каркаров, якусь жінку азійської зовнішності. Дівчина точно не знала, яку посаду вона займає, але думала, що це мало бути щось пов'язане з астрологією або закляттями. Ігор помітив, що вона на нього дивиться, і легенько їй підморгнув. Арі ввічливо кивнула головою та відхилилася назад.

«Фу».

Геґрід намагався закадрити мадам Максім та запропонувати їй піти танцювати, але жінка, схоже, не дуже розуміла його натяків або не сприймала їх серйозно, радше, з цікавістю дивилася, як той киває головою то на неї, то на середину зали, грайливо підіймаючи брови.
                               ***
Музика затихла і залунала зовсім інша. Учні почали шалено стрибати та йти до сцени, на яку вийшов якийсь гурт. 
Арі ледь здригнулася. Вона ну взагалі не любила подібну музику. 
Вражено поглянула на Снейпа, але той кудись зник. Професорка пошукала його очима. Здавалося, що зільєвар крізь землю провалився.

Не в змозі більше витримати крики рок-музикантів, дівчина вирішила піти прогулятися на вулицю.
Там було тихо та доволі таки холодно. Сніг розтанув, і земля була трошки м'якою.

Повз Арі пробіг Рон та Гаррі. Дівчина запитально нахилила голову у бік. Вона, звичайно, бачила, як одного разу хлопці так бігли, але після цього дізналася, що щось сталося, і на місці подій, виявляється, знайшли цих двох. 
Професорка роззирнулася та пішла слідом.

Вони зупинилися на мить. Хтось їм щось сказав, і після цього Рон з Гаррі пішли далі. Арі вирішила поглянути, хто то був, тому заховалася у тіні високого та широкого дерева.
— Я не дуже розумію, чому ти такий занепокоєний, Ігорю, – холодно сказав Снейп, дивлячись на темно-зелені кущі.
— Не прикидайся, Северус, ти все добре розумієш, – панічно сказав Каркаров. Він говорив дуже тихо, майже шипів, ніби боявся, що хтось його підслуховує. Так і було. Арі нагострила вуха та намагалася не пропусти жодного слова.
— Тоді у тебе є лише один вибір – зникнути, – Снейп сказав це холодно та стримано, але Арі, ніби, відчула у його голосі приховану роздратованість, – я передам Дамблдору твої вибачення.

«Про що це вони».

— О, я зникну, ще і як зникну! І тобі раджу, Северус. Коли він... він повернеться, то нікого не пошкодує. Навіть тебе.
— Ти маєш на увазі себе, Ігорю?
— Ти знаєш, що я-я має на увазі.
Арі вперше чула, щоб Каркаров аж так хвилювався, а точніше, боявся.
— Я лишаюся у школі, – тон Снейпа свідчив, про те що він не змінить свого рішення ні в якому разі.

Дискусія двох чоловіків продовжилась. Северус зі злістю стріляв закляттям по кущах з трояндами. Каркаров шепотів, через що Арі не дуже добре його чула. Шосте чуття підказувало їй йти, покинути те місце так повертатися до замку, поки ще не пізно, але дівчина не прислухалася до нього.

Вона трохи наблизилася. Каблуком, професорка наступила на вологе коріння. Похитнувшись, дівчина врізалася в дерево, з якого миттю посипалося багато листя. Северус та Ігор поглянули у її сторону. Арі чимдуж притулилася до дерева.

«Я тінь, я тінь, я тінь, вони мене не бачать».

По тілу пройшла величезна хвиля холоду. Дівчина розслабилася та ніби зникла.

Снейп пильно вдивлявся туди, де щойно стояла вона. Йому на мить здалося, що там промайнула червона сукня професорки Стрейдж, але, крім тіні та кущів троянд, він більше нікого та нічого не побачив. Чоловік повернуся до Каркарова й продовжив:
— Це вже не мої проблеми, Ігорю.
— Ти не розумієш....
— Досить, – гаркнув Снейп, – йди звідси, і щоб я більше тебе сьогодні не бачив.
Каркаров лайнувся та пішов геть.