Ось тобі по обличчю!

Арі прокинулась дуже рано. Якась сова голосно, дратівливо і дуже настирливо стукало у вікно.

Дівчина зірвалась з ліжка, схопилася за дерев'яні ручки та відчинила його. Сова залетіла до середини, кинула листа біля неї й знову вилетіла геть.
Лист був від Міністерства Магії.

Ми зрозуміли вас, міс Арі.
Ми також згодні з тим, аби ви здали нам смертежера у кінці року, але пам'ятайте що ні днем раніше. А зараз, прошу вибачити, мені треба йти. Ми більше не будемо вам писати, але надалі слідкуйте за своїм язиком, і краще думайте над відповіддю.

Арі посміхнулася. Дівчина швидко одягнулася та пішла на вулицю. Знову світило сонце. В останні дні воно частенько виходить і тішить усіх своїм сяйвом. Вона  повільно попленталася далі по коридору.

Професорка була задоволена, не дивлячись на попередження від М.М. Хоча воно само винне. Ну, принаймні, так думала вона.

Снейп сидів у себе в кабінеті та швидко щось писав. Через декілька хвилин почнеться перше завдання, а він досі перевіряв самостійні роботи учнів. Зільєвару стало трохи сумно, бо він так сподівався побачити, як діти будуть мучитись з тими драконами.

Чоловік поглянув на годинник та вирішив, що допише усе інше після закінчення змагання.
Снейп встав та вийшов з кабінету. Пройшов коридором, звернув за ріг і відразу побачив вельми цікаву картину. Арі та Каркаров стояли один навпроти одного.
Арі потирала чоло та люто дивилася на чоловіка.
— Вибачте, професорко Стрейдж, я вас не помітив, – Каркаров легенько кивнула головою. Він дивився на неї вишкірившись, у привабливій на його думці посмішці.
— Нічого.
Арі хотіла вже піти далі, як помітила на руці Ігоря чорну мітку. Через засукані рукави вона доволі добре виділялася на тлі світлої шкіри.
— Що це? – знову перевела свій погляд на чоловіка.
— Нічого такого, звичайне тату, – відповів він та спробував закрити його рукавом, але Арі встигла його зупинити.
— Це те тату, яке Волдеморт ставить своїм посіпакам? – ефект був миттєвий. Каркаров розгубився. Він висмикнув свою руку, але враз зупинився та розплився в усмішці.
— Я вже давненько йому не прислуговую, – Ігор почав наближатися, притискаючи Арі до стіни.

«Як по дитячому, – подумала дівчина, – ти що дорам передивився? Чи романтичних фільмів?»

Снейп трохи нахмурився, спостерігаючи за цим. Йому захотілося підійти, але в останню мить професор зупинився і здивовано кліпнув.

Арі дивилася на Каркарова, обличчя якого поволі наближалося до обличчя дівчини. Його погляд ковзнув по її міцно стиснутих вустах і вони здригнулися. Арі не те що була злякана, ні, вона була люта і чекала моменту, коли чоловік зробить ще крок.

«Мерзота. Падло. Нумо, ризикни підійти ближче».

— А що до вас...
— Що до мене? – прошипіла вона крізь зуби.
— Я б вам з великою радістю послуж...
Арі смикнула коліном і вдарила чоловікові поміж ніг. Той зігнувся вирячивши очі. Дівчина на цьому не зупинилася. Вона розітнула рукою повітря і вдарила Ігоря під ребра. Той ще більше зігнувся та впав на одне коліно.

«Ідіот. Щоб його туди та сюди! Як він посмів. Я навіть не давала своєї згоди, козел недороблений».

Сердита Арі попрямувала далі до арени, яка знаходилася біля лісу.

Яка дитяча сцена. Каркаров поводився як підліток, що мутував у дорослого чоловіка.

З помітною посмішкою Снейп підійшов до Ігоря та подав йому руку. Той, тяжко дихаючи, ледве встав та з великим зусиллям тримаючись за бік, вирівнявся.
— Що Ігорю, дівчина побила? – лукаво посміхнувся той.
— Не твоє діло! – гаркнув Каркаров.
— Справді не моє. Але я все одно все побачив, тому... – Снейп склав руки та погляну на Каркарова очима, повними зневаги.
— Говориш так, ніби ти її особистий охоронець,  – засміявся той, але відразу ж хрипко закашляв.
— Ні, просто де ще можна побачити настільки захопливу сценку? – зільєвар підняв одну брову та здивовано поглянув на згорблену перед собою людину.
– Міс Арі, схоже, не любить смертежерів, тому раджу не демонструвати їй свою мітку.
Каркаров кивнув головою на праву руку чоловіка.
– А з міткою я якось сам розберусь.
Снейп розвернувся та теж пішов на поле.

Арі тим часом вже стояла та чекала коли почнеться турнір. Якісь люди прив'язували дракона, поки той спав.

Дівчина важко дихала. Вона ще не відійшла від зустрічі у коридорі. Раптом ззаду пролунав знайомий холодний голос. Арі озирнулася через плече та побачила Северуса Снейпа.
— У вас були свої змагання, професорко Стрейдж? – запитав зільєвар, звернувши увагу на важке дихання дівчини.
Арі встала, підійшла до Снейпа та сіла на вільне місце біля нього. Дівчина відкинулася назад та закинула ногу на ногу.
— Типу того, – злісно пробурмотіла вона, – цей недороблений... Як його точніше обізвати... Розумово відсталий Каркаров, не знає, що таке дистанція!

Арі фиркнула. Якщо Ігор і тут почне до неї приставати, то вона заманить дракона і запропонує йому тушку смачної та дуже тупої людини.

Вона відкинула підозри до Ігоря, тому тепер могла поводитися з ним як заманеться.
— Але, схоже, ви непогано з ним впоралися, – хмикнув Снейп.
Дамблдор оголосив про початок турніру. 
Арі запитально поглянула на чоловіка.
— Ви знову слідкували за мною? – запитала вона, вигнувши брови.
— Хм, можливо, – відповів зільєвар, не зводячи свого погляду від учня з драконом.

Учасники непогано змагалися й все ж таки через деякий час змогли дістати золоті яйця. Аж тут прийшла черга Гаррі Поттера. Хлопець діяв рішуче, але трохи невдало. Він викликав свою мітлу і став її чекати.

Снейп зрозумів, що щось не так, тому він непомітно махнув чарівною паличкою, коли Гаррі стрибнув на мітлу, і полум'я дракона трохи відхилилося в бік.
Дракон пролетів над їхніми головами та все ж таки розрізав тут гидотну сіру тканину над ними.

Арі, яка помітила цей рух Снейпа, нахилилася до нього досі дивлячись на поле.
— Тц-тц-тц, професор Снейп, ви що, хитруєте? 
Зільєвар багатозначно поглянув на дівчину. Самими лише очима наказав їй мовчати. Вона лукаво посміхнулася, трохи примруживши очі. 
                              ***
— Думаю, він міг і сам з цим впоратися, – сказала Арі, коли вони вже виходили з поля.
Повз них пробігали діти, які сміялися та голосно обговорювали перше завдання. Очі їх наповнювалися щастям, а голоси звучали, неначе дзвіночки.
— Ми ж не могли втратити хлопця, який вижив, – Снейп дивився поперед себе. На відміну від Арі, він не милувався дітьми, а, навпаки, зневажливо поглядав на них.
— Гаррі був швидшим за полум'я! – вигукнула вона на захист хлопця, але потім зам'ялася. – Ну, так... можливо, хвіст його мітли й підпалився б... але він все одно б вижив.