Блукання в спогадах. Істина

Завершення

Пройшов місяць. Ми таки змогли здійснити державний переворот. Хоча жертв виявилося дещо більше, ніж планувалося. Але ми це зробили! 

На цей раз була поставлена така влада, яку я, Едмунд та Гаррі могли контролювати особисто. Завдяки цьому нам вдалося прослідкувати не лише те, щоб внутрішня політика почала потроху налагоджуватися, а й щоб Танзанорія почала виходити із проєктів по типу того, якому ми появилися на світ. І це, мабуть, головне. Не буде тепер жертв експериментальної генетики, яких, як і нас свого часу, будуть намагатися всіляко використовувати високопосадовці для власних цілей. Принаймні, в нашій країні та поки ми за нею наглядаємо. Ну, як ми. Едмунд з Гаррі. Я все ж вирішив залишити це все діло на них, вернувшись до Елеонори в Гарсіс.Однак, я дав слово, що у випадку чого я обов’язково примчуся якнайшвидше, щоб допомогти їм управитися.

***

Пройшов рік з мого повернення в Гарсіс. За цей час Анубіс вимахав так, що й коня не треба, на цьому звірюзі можна кататися. Але сильно не вдасться, враховуючи те, що він знайшов собі десь подружку, яку, вже вагітну, привів до мене на признання (що для мене було досить дивно, я його нічому подібному не вчив). А я що? Я прийняв. Як я можу відмовити моєму звірюзі в таких питаннях? Тим паче, що недавно виявилося, що вагітна й Елеонора. Буде кого нашому малому (чи малій) мучити, коли я з цією дамочкою буду займатися управлінням Гарсіса. Так, внаслідок повної асиміляції нашого загону в даному населенні нас двох як єдиних його командирів, що залишилися з ним, вибрали в раду містечка. Із-за чого роботи добавилося. А я, блін, надіявся на спокійне життя. Та ще й Гаррі з Едмундом, як на зло, вирішили організувати міжнародний інститут по розвитку природничих та гуманітарних наук, і відчепилися від мене лише тоді, коли я погодився викладати психосоматику чогось там. Чому саме я? Що я буду розказувати? Чому я можу навчити потенційних студентів? Але неважливо. Важливо те, що тепер можна собі жити спокійно, забувши про війну і пов’язані з нею приколи як про частину буденності. Якось так.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше