Близько п'яти з половиною місяців тому.
Я на декілька секунд завмерла.
- Щось інтернет гальмує. Зображення застигло, і я тебе не чую. Явно щось зі зв'язком, - мама почала махати рукою перед монітором, голосно викрикуючи моє ім'я, я навіть почула від неї пару лайливих слів.
Ледве стримуючи сміх, я знову «ожила»:
- Мама, ти що мене не чула? Я не хочу знову все повторювати. Якщо коротко, то все добре, мені все подобається, всі мої очікування виправдовуються.
- Це добре. Гаразд, вчись, телефонуй частіше. Тобі привіт від тата. Бувай.
- Спасибі, і йому передай. Добре. Бувай.
- Погано брехати мамі, - почула я осудливий вигук Маші з кухні.
- Я не брешу, просто не договорюю.
- Хіба це не одне і те саме?
- Взагалі-то ні.
- Гм, - Маша увійшла до зали, і я відчула на собі її погляд, - Якби я була твоєю совістю, то не схвалила б твою поведінку.
- Як добре, що ти не вона, - я подивилася на неї і натягла посмішку.
Все я розумію, але іноді так смішно спостерігати за мамою. Так роблю не часто, тільки коли мені задають складні питання. Це мій спосіб вийти з лабіринту, в який мене заганяють мамині допити. Ось що я їй можу розповісти? Те, що я прибираю у незнайомого їй хлопця, тому, що розбила екран його телефону? А ще, що через непорозуміння дівчина кинула його і тепер я вигадую план по її поверненню. І що, якщо це не вдасться, то ця людина не тільки стане моїм нічним кошмаром, але ще і щоденною дійсністю. Я вже мовчу про те, що мене двадцять чотири години на добу турбують люди, які потребують прибирання. Ось мені дуже цікаво як Гліб розбереться в ситуації, що склалася. Мабуть, поки що щось іде не так.
- Ти хочеш стати психологом і в реальному житті? - я порушила тишу, яка вже хвилин як десять огортала мене і Машу, що сиділа поруч.
- Ні, просто прийшла в університет бити байдики, - неймовірний покер фейс, навіть на пару секунд повірила її словам.
- Цікаво, де ти будеш брати клієнтів? - в мені прокинувся допитливий журналіст.
- Хороше запитання. Буду визначати по статусах в соціальних мережах.
- Ха-ха! Слухай, а тобі взагалі самій в житті психологія допомагає?
- Звичайно.
- Добре, як ти справляєшся зі складними ситуаціями? Завжди Зберігаєш спокій? – не могла зупинитися я.
- Не завжди. У мене є свій психолог.
- Так, дійсно, у кожного психолога повинен бути свій психолог, - ми не змогли втриматися від сміху.
***
Так вивчила колишню дівчину Гліба, що знала Яну краще за нього і навіть за неї самої. Вона та людина, яка в соціальних мережах викладає все. Я обізнана про її улюблену страву, напої, про те, що вона терпіти не може ходити без підборів, куди любить ходити відпочивати, інтер'єр її квартири, усіх її залицяльників, про її родичів, який манікюр у неї на даний момент, на якій ділянці тіла зробила пірсинг і набила тату, коли ходила на чистку обличчя, на корекцію брів і стрижку, хто на даний момент у неї хлопець. Відчуваю себе детективом, якому потрібно вибудувати логічний ланцюжок і розплутати цю справу.
- Ось чому вона виглядає на всіх фото ідеально, а я як саморобні суші? - Не помітила, що сказала це вголос.
До мене підійшла Настя, нахилилася і заглянула в мій ноут.
- Вона звичайна, може, ти просто не володієш фотошопом або не вмієш користуватися фільтрами? Тебе Маша вже зачитала нотатки з приводу заздрості?
- Ще не встигла.
- Що ж, їй зараз не до цього, тому я візьму сміливість і зроблю це замість неї. Заздрість - це претензії до себе, те, що ти могла б зробити сама, але з якихось причин не зробила, а це щось все вдалося зробити іншим.
- Угу, - я погодилась.
Настя. Вона завжди весела, позитивна. Голлівудська усмішка і гучний сміх - це її вірна зброя від життєвих негараздів. Настиному позитивному мисленню можна позаздрити, а краще вчитися у неї цієї майстерності. Вона оптимістичний пофігист: вірить у все найкраще, а якщо щось йде не так, то їй все одно.
- У мене закінчилися парфуми і я вирішила придбати кардинально новий аромат, - вона так майстерно змінила тему.
- Тоді купи інші.
- Розумієш, складність в тому, що при виборі парфумів за один раз можна нюхати лише три-чотири.
- І? - здивувалася я.
- З моєю перебірливістю, чи ні, краще сказати з моїм вишуканим смаком, я буду довго вибирати.
- Мені б твої проблеми, - сказала я і посміхнулася.
- Тоді забирай! - Настя посміхнулася.
- Тільки в обмін на свої, - я їй підморгнула і додала, - Якщо тобі парфум все ж сподобається, відразу не купуй його. Проведи з ним ніч, щоб дізнатися, чи підходите ви один одному.
- Це хто таке сказав? - вона здивовано подивилася на мене.
#9498 в Любовні романи
#3660 в Сучасний любовний роман
#2220 в Молодіжна проза
#898 в Підліткова проза
Відредаговано: 08.12.2021