Розділ 38. Суд

Зала суду була переповнена. Камери телеканалів, журналісти з блокнотами, охоронці, які дивилися на кожного з недовірою. Гриценко сиділа за своїм столом, вишукана, з гордо піднятою головою. На її обличчі — самовпевнена усмішка.

Софія відчула, як серце б’ється в горлі. Вона сиділа поруч із Дем’яном, стискаючи в руках теку з документами. Її долоні пітніли, але голос адвоката звучав рівно й чітко.

Суддя почав слухання, і атмосфера одразу наелектризувалася.

— Шановний суд, — почав адвокат Гриценко, — усі звинувачення, висунуті проти моєї клієнтки, безпідставні та не мають нічого спільного з реальністю. Це лише спроба дискредитувати відому й впливову людину.

Гриценко слухала його з легкою зверхністю, час від часу кидаючи на Софію іронічні погляди. Наче говорила: “Ти програєш”.

Коли настала черга Дем’яна, він піднявся з місця. Його постать одразу привернула увагу.
— Ми маємо новий доказ, — сказав він, розгортаючи папку. — Доказ, який неможливо спростувати.

Зала завмерла.

— Це банківські документи, які підтверджують: пані Гриценко здійснювала регулярні перекази на рахунок високопосадовця, — Дем’ян зробив паузу, — який на той час приймав рішення у справах, що стосувалися її бізнесу.

У залі вибухнув шепіт. Журналісти кинулися до телефонів. Суддя попросив тиші.

— Це наклеп! — різко вигукнув адвокат Гриценко, піднімаючись на ноги. — Цей “доказ” сфабрикований!

Дем’ян спокійно поклав на стіл ще один аркуш.
— Оригінальні банківські виписки з офіційним підтвердженням.

Суддя нахилився вперед, переглянув документи й підняв очі.
— Це справді серйозно.

Уперше Гриценко втратила самовпевненість. Її губи стиснулися, а руки на мить здригнулися. Софія, дивлячись на неї, відчула полегшення й водночас тріумф.

Коли Дем’ян повернувся на місце, Софія тихо прошепотіла:
— Це кінець для неї.

Він зустрів її погляд і ледве помітно кивнув.

А в залі тим часом усе тільки починалося — преса вимагала коментарів, суддя оголосив перерву, а напруга перетворилася на бурю.