Розділ 1. Київські ранки.

Сонце тільки-но піднімалося над Дніпром, розливаючи золоті відблиски на скляні фасади бізнес-центрів. Софія йшла швидким кроком Хрещатиком, балансуючи між чашкою кави й папкою з документами.

— Знову запізнююсь, — пробурмотіла вона сама до себе, пришвидшуючи ходу.

Її кабінет у невеликій юридичній компанії знаходився неподалік Майдану. Тут не було розкішних меблів чи бездоганних костюмів від Gucci, але була команда, яка щиро вірила в свою справу. І це було важливіше за будь-які гроші.

Софія любила цей хаос: нескінченні папери, суперечки в суді, запах чорної кави й відчуття, що навіть маленька перемога може змінити чиєсь життя.

Вона ще не знала, що сьогоднішній день переверне її власне.

— Софіє, швидше, у нас термінова справа! — крикнула колега, коли вона вбігла до офісу. — Приїхала команда з «Оріон Лігал».

Ця назва прозвучала, як грім серед ясного неба. «Оріон Лігал» — одна з найбільших юридичних фірм Києва, символ престижу, великих грошей і холодної бездоганності.

І саме з ними сьогодні доведеться зіткнутися.

Софія відчула, як серце закалатало швидше. А потім побачила його.

Високий чоловік у темному костюмі стояв біля вікна. Його обличчя було суворим, майже різьбленим, а погляд — холодним, наче скло. Дем’ян. Той самий адвокат, про якого у світі юристів ходили легенди.

Їхні очі зустрілися. І в ту мить Софія зрозуміла: ця битва буде не лише за клієнтів.