розділ 4

АЛЕКС

Вона була таким натхненням для мене , вона ніби закрила мене від усього світу обгортаючи у свої обійми . Я відчув в ній те , що не відчував вже роками , бо з нею я ніби відкривався і хотів летіти зі швидкістю комети в небі . Я міг би так вічно тримати її поруч , та якби не той порушливий момент якоїсь дівки .

- Алексе , вже в котре чую я .

Моя супутниця швидко реагує на цей розрив подій , але не відступає , лишаючись у мене на колінах - за що я їй дуже вдячний .

- Я зайнятий міледі , якщо ви не бачите !

- Я то бачу , але сьогодні я готова проїхати з тобою на максимум у твоїй же машині , тому вставай мій принце , бо твоя принцеса знайшлась .

О боже , так я гедь забув за ту кляту промову у Роберта на день народжені . Ну якщо коротко , то ми були досить таки п'яні , бо на тверезу голову я б таке вже точно заперечив . Ми напились і хлопці шукали мені вдалу партію на ніч , але так і не знайшли . Тому виголосили на весь зал , " Чи знайдеться відважна дівчина для цього красивого хлопця , яка проїдеться з ним на його Ferrari під максимум швидкість його машини ?" 

Дівчата були захоплені початком промови , але дійшовши до кінця всі зняли ці жахливі посмішки зі своїх обличь. І це на краще , бо я знав , що кожна друга боїться швидкості зі мною , та це тільки в машині .

-  То що готовий , чи можливо твоя мужність вже пропала ?

І якби мені не хотілося , але я мушу залишити цього метелика тут , і виконати те , що натворив . Але я чітко знаю , що повернусь за нею , і тоді поцілую кожен клаптик її ніжного тіла .

- Метелику вибач , але я ще повернуся за тобою .

- Ні , і  вона тягне мене ще блище до себе .

Ця дівчина збуджує мене одним поглядом .

- Я швидко , добре !?

Вона киває , і все ж встає з моїх колін , і прямує у натовп . Я стою , дивлячись їй у слід , у мене не залишається нічого , окрім того щоб прокатнути цю дівку так , щоб забула навіщо підійшла до мене . І лють все таки взяла своє , бо мій метелик зник із невдоволеним обличчям .

Я кидаю злий погляд на дівку і йду на вихід .

- Я доречі Кора !

- Мені пофіг як тебе там .

- Та чого ти ? 

- Дивись щоб очі на лобовому склі не залишила .

- Ти просто мене ще не знаєш , за такого як ти , і не тільки на максимум прокатнусь !

- Ну побачимо .

Ми доходимо до моєї машини , як цю Кіру чи як її там , хтось кличе .

- Я на хвилинку .

- Я й розраховую на хвилину , і якщо рівно 1 хвилини тебе не має , рахуй що тобі пощастило 

- Любий , сьогодні нам обом  і навіть дуже пощастить .

Проходить 5 хвилин , і тієї дами ще не має . Мій терпець вривається , я готовий вже виходити, як двері машини відчиняються , і до мене сідає мій таємничий метелик. Я незнаю від чого я більше в шоці , від того , що та дівчина ще не прийшла , чи від того , як цей метелик мене знайшов!?