Розділ 6 (План)

   Емілія зателефонувала подрузі та домовилась про зустріч. Дівчина зрозуміла, щось трапилося між ними, і вона пообіцяла собі, що триматиме себе в руках. Поговоривши за чашечкою чаю, Емілія все розповіла подрузі. Дівчині було боляче і вона пошкодувала, що одразу не послухала Лілі. Після розмови вони думали, що робити далі. До них у кімнату зайшов Едуард та втрутився у їхню розмову. Усі разом вони створювали план, як би Емілія красиво розірвала стосунки зі своїм «недокавалером».

  Наступного ранку Емілія пішла до Лукаса. На ній була вишукана червона сукня та зробила чудову зачіску. Дорогою, дівчина думала, що і як їй говорити, вона переживала, що щось може піти не по плану… Емілія знала номер квартири у якій проживав хлопець, тому не стала телефонувати, а відразу пішла до нього. Коли він їй відчинив двері, вона помітила, що він був збентежений та дуже здивований.

- Привіт, чому не сказала, що прийдеш? – наляканим голосом промовив він.

- Хотіла зробити сюрприз.

- Ти така неперевершена сьогодні… прошу тебе кохана вибач, ти можеш мене трішки зачекати?

- Чому? Ти не сам? – здивованим голосом промовила дівчина.

- Ні, ти що, просто мені ніяково, це місце не достойне такої краси. Дозволь я трішки наведу порядок і кімнату і себе. Прошу зачекай хвилинку, я швиденько.

- Добре, чекатиму на тебе милий. – з усмішкою на лиці промовила дівчина.

   Постоявши у дворі біля будинку, вона побачила знайому, яка виходила з того самого під’їзду, і вирішила підійти привітатися.

- Привіт, Таня як же я тебе давно не бачила. Як ти?

- Все гаразд, а ти чому тут, переїхала?

- Та ні, до хлопця прийшла, ось чекаю на нього. (Усміхнулася) А ти чому тут? Ти теж не тут жила.

-  Приставляєш, теж до хлопця ходила, наші хлопці, схоже, поруч живуть.

-  Круто, треба буде погуляти всім разом. О мій уже вийшов, я піду. Бувай, на все добре.

   Таня зрозуміла, що була з хлопцем своєю знайомою, але нічого не сказала, просто посміхнулася та пішла. Емілія зателефонувала Едуарду, щоб той слухав їхню розмову та знав, коли потрібно вмішуватися.

- Може все ж зайдеш до мене. Ти така красива, просто неймовірна.

-  Добре, пішли.

   Хлопцю це здалося дивним, він від неї такого не очікував.

- А давай під колір твоєї неперевершеної сукні підберемо пляшку червоного вина.

- Ні, дякую.

- Ну зовсім трішки.

- Ну якщо трішки, тому що у мене на сьогодні квиток. У мене відрядження.

   Лукас так зрадів у своєму серці, що ледь не луснув з радощів. Але після слів дівчини, він вирішив прискорити свій задум. Лукас підсів ближче і почав торкатися дівчини, але вона була готова до такого, тому намагалася бути спокійною.

- Емілія, люба моя, я люблю тебе.

- Знаєш, давно хотіла сказати тобі... - Хлопець глянув на дівчину та посміхнувся. - Спершу сядь на своє місце, ніяково себе почуваю. - Але хлопець її не послухався. - Нам треба розійтися.

- Що!?

-  Я так вирішила, надіюсь ти поважаєш мої рішення.

- Та як ти можеш!

   І в цю мить у двері постукали, але хлопець проігнорував, схопив дівчину за руку та повів до своєї кімнати. Дівчина була готова і спеціально останньою зайшла вона, тож двері були не замкненими. Едуард вирішив трішки змінити план, тому зайшов у квартиру не сам. Хлопці схопили Лукаса та поговорили з ним по дорослому.

   Емілія була дуже здивована побачивши його…