Розділ 45. Тиждень 7, частина 2. (Не)пластичність.

Ми тричі танцюємо стоячи позаду хлопців з групи. Рухи в ритмі танго не надто складні; тим паче, що все це ми вже сто разів розбирали на хореографії.

Розумію, що саме в моїй категорії — темне та русяве волосся — конкуренція дівчат є найбільшою. Блондинок всього двоє, руденька взагалі тільки одна... Не завжди гарно бути стандартною. Інколи саме унікальна зовнішність дає більше шансів на перемогу — все це я знаю, як ніхто інший...

Коли репетиція закінчується, нам пропонують розбитися на пари. До мене, як завжди останнім часом, підходить Андрій.

Працювати з ним мені, схоже, найкомфортніше з усіх хлопців... Напевно тому, що коли я в парі з Русланом, то часто думаю про щось зовсім інше і моя гра є доброю саме через нашу хімію, а не мої навички... З Андрієм же все проходить з точністю до навпаки... З ним я можу себе контролювати. Хоча він теж з тих ще маніпуляторів...

Напевно, всі актори-чоловіки мають таку дурну звичку — керувати своїми партнерками.

— Знаєш, — несподівано вже перед самим виходом, Андрій починає шепотіти мені на вухо. — В танцях чоловік — це просто оправа. А жінка — діамант. Я хочу, щоб ти засяяла в цьому танці, засліпила всіх інших.

— Ти...

— Мене навряд оберуть — я надто схожий за типажем на Ді-Ема. Але якщо я станцюю добре і пройдеш ти — це точно додасть мені балів. Тому давай постараємося...

***

Очі в очі. Рука в руку. В ритм. Ніби пливучи. Його рухи точні, але все одно плавні. Напевно, Андрій професійно займався танцями...

Він веде мене так, що я буквально не звертаю уваги ні на що інше. Думала, так у мене може бути тільки з Русланом. Насправді, ні. Ось він. Ідеальний партнер. Кожного разу, коли стаю в пару з ним, я впевнена, що не програю...

Музика завершується несподівано.

Ми всі зупиняємось. Я нарешті звертаю увагу на інших. Руслан і Діна, Стас та Альона — усі пари виглядають гармонійно і красиво.

Все ж, дечому ми таки навчилися за всі ці тижні наполегливої праці.

Ми знали, що вибір партнера — один з ключових факторів. Партнери мають підходити один одному за зростом і типажем, виглядати гармонійно, якщо мова не йде про комедію, або щось комедійно-релевантне... Також між партнерами має бути якась хімія. В різних випадках ступінь цієї хімії має бути різною, тож партнери мають вміти цей ступінь регулювати...

Авжеж, якісь любовні сцени мені б напевно краще давалися з Русланом, але якщо казати про все інше... Напевно, таки саме поруч з Андрієм я відчуваю себе найбільш впевнено. З ним я можу повністю розкритися як акторка...

— Це було дуже добре! — усміхається Ді-Ем. — Пара маленьких блондинчиків, ви пройшли. Наступні... Дівчинка з рудим хлопчиком. Обидва дуже класно. Хлопець, ти танцюєш майже на рівні профі. Якби ти був не такий високий, — він дивиться на Андрія. — Думаю, ми б взяли в кліп саме тебе. А так, ти став чудовою оправою для своєї партнерки і вона дійсно змогла засяяти! Тож, ми її візьмемо! І останнє... На роль руденької ми спочатку хотіли взяти цю дівчинку-руденьку, Анастасію, здається? — він зазирає до аркуша, потім знов дивиться на нас і продовжує. — Але все ж таки нас підкорила найбільш пластична дівчина з усіх вас і це — Альона... Якщо Альона погодиться на одноденне фарбування тоніком, то саме вона і стане головною героїнею цього кліпу! Що скажеш, Альоно? — він дивиться на Альону.

— Так, авжеж я згідна! — Альона щасливо усміхалася.

Це був напевно перший раз за багато тижнів, коли її виділили як найкращу з усіх дівчат. Значить, цього разу я буду в неї на підтанцовці чи щось таке?...

Ну в принципі, я знала що Альона не буде здаватися... Так навіть цікавіше. Я маю не підкачати і бути не гіршою за неї та Діну, навіть коли справа стосується танців та співу...

— Всі троє дівчат також будуть і нашим бек-вокалом. Пісня не має великого діапазону, тож сподіваюся, ви троє з цим впораєтесь! Отже, з обраними ми зустрінемось вже завтра. Нас чекають чотири веселих дні зйомок! Всім іншим дякую за увагу, всі були молодці...

Тоді я була дійсно щаслива... Я навіть подумати не могла, що те, що відбудеться вже завтра, підкосить мене... Підкосить так сильно, що я навіть захочу відмовитися від ролі....

***

—...Діно, який в тебе діапазон? Невже майже три октави? — здивовано перепитує Ді-Ем, коли ми приходимо до студії. — Залишай те акторське шоу і починай кар’єру співачки!...

Моїх майже двох  теж цілком достатньо для підспівування цим хлопчикам, але коли вони чують Діну, то їх лестощі до неї вже не спинити.

Руслана теж змушують співати. Кажуть, буде дивно, якщо співати будуть усі окрім нього. В нього виявляється приємний і доволі високий голос, тож хлопці з групи хвалять і його.

Спочатку з самого ранку — буквально з восьомої до одинадцятої — ми записуємо наше підспівування в студії; там було небагато, всього лиш три різні варіації одного й того ж самого приспіву.

Потім ми відправляємось на зйомки кліпу. За сюжетом, дійство відбувається на якійсь вечірці в клубі... Не дивно, враховуючи, що тема пісні — танці.

Нарешті до нас приєднуються режисер, оператори та хореограф. Остання показує нам основні рухи, каже, що і коли ми маємо робити в першому дублі, коли будемо знімати всю пісню далеким планом.

Рухи я запамʼятовую доволі легко. Навіть думаю, що все не так страшно, як здається, але... Коли справа доходить до зйомок, як тільки вмикають музику і ми починаємо танцювати, ця режисер, Оксана Шевченко, одразу  говорить в гучномовець:

— Дівчинка-шатенка, чому ти рухаєшся як бревно?...

Прямо так і кричить на весь клуб.

Авжеж, тут не так вже й багато людей... Тільки ті, хто працює над кліпом, але в мене почервоніло все від кінчиків вух до шиї...

Я була надто самовпевнена. Я пройшла сюди тільки завдяки таланту Андрія. Сама ж я ні на що не здатна...

Руслан та Стас дивляться на мене трохи схвильовано.

А мені раптом здається, що я ось-ось розревуся. Зі мною такого ніколи не було. На сцені я завжди тримала себе як треба...