Розділ 32. Тиждень 2, частина 2. Кастинг в соціальну рекламу починається!

— ...Та-та-Та-та-та та ТА-та... — видихаю і нарешті червона кнопочка запису перестає горіти.

Після цього виходжу з кімнати запису до дівчини-техніка та Андрія.

Андрій дивиться на мене якось здивовано. Цікаво чому?

— Що завис? — торкаюсь його плеча. — Підемо...

Ми дійсно виходимо до коридору, коли він раптом перехоплює мою руку за зап’ястя і зазирає в очі.

— Чому?

— В сенсі?...

Я взагалі не розумію, про що він. Виглядає здивованим, може навіть злегка шокованим. Чесно кажучи, такий вираз обличчя я зовсім не очікувала побачити.

Бо спочатку Андрій здавався мені трохи зарозумілим... Зараз же, коли ми знайомі трошки ближче, я починаю розуміти, що він зовсім не такий, яким його бачить оточення.

— Чому ти не грала так само в сцені сварки на попередньому завданні, або ще раніше? — він все ще витріщається на мене, мов баран на нові ворота.

— Агов, сцена сварки була без слів! Без звуків! — нагадую я йому. — Для мене грати голосом легше ніж тілом — ось і все... Бо тут досвіду набагато більше... Я ж з самого дитинства пародіювала чужі репліки з фільмів та аніме. Останнє взагалі колись стало нав’язливою ідеєю....

— Але раніше твій голос все одно не був таким!

— Колись хотіла озвучувати... — тихо кажу я. — Аніме. Пару років вчилася за різними туторіалами в інтернеті. Напевно, це навіть смішно... В Україні взагалі не роблять аніме...

— Та ні. Чому одразу смішно?... — Андрій усміхається. — Я он завжди хотів писати сценарії, а не грати...

— Серйозно? — ця новина мене дуже дивує. — А чого саме сценарії?

— Ну як ви? — до нас підходить Стас, поруч з ним стоїть Діна.

— Думаю, непогано, — відповідаю я. — Правда, Андрій?

— Ага, — він киває. — А ви?

— Так само, — Діна дивиться прямо на мене, буквально свердлить поглядом.

Навіть не намагається сховати цю агресію, аж мурахи по шкірі... Це все точно через Руслана.

— О, ви теж вже закінчили? — гукає до нас Руслан, який саме майже наздогнав нас разом зі своїм «старшим братом» з минулого завдання.

— Ага, — я мимо волі усміхаюсь йому.

Як же гарненько він виглядає поруч з Віктором, нині — містером п’яте місце. Цікаво, у Руслана є брати чи сестри? Ми про це ніколи не говорили... Хоча по розмовах раніше мені таки здавалося, що він — єдина дитина в родині. Але може в нього є кузени чи кузини? Цікаво було б з ними познайомитись...
Ми всі трохи пригальмували вже в холі.

— Ще майже нікого нема... Дивно. Я думав ми будем одні з останніх, — каже Руслан.

— О, ви вже вийшли? — з однієї з багатьох кімнат на студії прямо до нас виходить Влад, наш ведучий.

— Сподобалося завдання?

— Так, — синхронно відповідаємо ми з Діною.

А потім обидві насуплюємось і дивимось одна на одну. Це напевно дійсно виглядало кумедно зі сторони...

— Це добре! — весело каже він. — Я дуже радий, що ви всі так здружилися. Для вашого акторського майбутнього це реально класно!

— Владиславе Во... — починає говорити Діна, але Влад її перебиває.

— Будь ласка, звертайтесь до мене просто «Влад». Я ж просив! — він продовжує усміхатися.

— Добре... Владе, а що в нас далі за планом? Сьогодні й взагалі?

— Сьогодні ввечері у вас йога. Ну і самостійні заняття з ораторського та акторського за розкладом кожен день. В п’ятницю — кастинг в рекламу.

— Нарешті! — радісно вигукує Діна.

— І чого ти так радієш? — цікавиться Андрій.

— Реклама — мій профіль, прямо як спів! В мене в портфоліо їх незліченна кількість, ще з трьох років знімалася... — на емоціях відповідає вона. — Хоча, не тільки мій... — вона скошує погляд на Руслана.

— Ой, не нагадуй! Мама постійно тягала мене по тих рекламних кастингах...

— У мене було тільки декілька, — зізнаюсь я. — І то — в дитинстві. Потім я вирішила, що хочу грати в кіно, а не рекламах, і просто перестала ходити на рекламні кастинги....

***

Результати проміжного випробування нам так і не кажуть. Обіцяють розібрати їх в неділю, коли будуть виставляти бали. Все тому, що кожен записувався окремо і тепер всім суддям треба це переслухати. Останній суддя, режисер, все ще не з’явився... Він же сам придумав це шоу? Чому дотепер не прийшов? Не розумію...

Пару наступних днів ми як завжди ходимо на тренування (до речі, окрім ранкових тренувань нам тепер ще додали йогу ввечері, але для бажаючих, як додаткову опцію), на самостійні репетиції з ораторського мистецтва та акторської майстерності за індивідуальними планами, які розробляли спеціально під кожного учасника...

Деякі починають здавати позиції через навантаження. Дійсно нелегко триматися в цьому ритмі вже майже два тижні.

Кастинг в рекламу має бути в суботу... І більшість з нас дуже чекає на нього. Це перший кастинг на шоу, тож він дуже важливий...