– А Павло тепер у тебе замість Мирона? – раптом уточнила Мілана.
Я відкрила рот, але далеко не одразу знайшла, що відповісти.
Донька звикла до мого колишнього. Батьком він їй не був, але ставився до неї тепло й щиро, як до рідної. А потім... потім усе якось безглуздо закрутилося, і він закохався в мою сестру.
Якщо чесно, я й сама винна. Спокійно залишала їх удвох, постійно зникала на роботі й скидала дитину на сестру заради того, щоб виховувати чужих дітей, поки на власну не вистачало часу.
Я з усіх сил намагалася бути ідеальним і відповідальним працівником, але в якийсь момент явно перегнула. Ані сестру, ані Мирона я не звинувачувала – вони й справді підходили один одному набагато більше.
Ми з ним уже давно перегоріли: нам було комфортно разом, але жодної пристрасті чи глибоких почуттів не залишилося.
Після розриву я майже місяць провела у батьків, боячись, що Павло знайде мені заміну. Але тимчасові няні його не влаштували, і він вирішив, що йому підходжу тільки я. Я була безмежно щаслива повернути цю роботу й дала собі слово більше не втрачати такі можливості.
Загнавши важкі думки подалі, я відповіла на запитання доньки:
– Ні. Я просто працюю в Павла. Няньчитиму його доньок... ну й тебе.
– Ну ні! – розреготалася Мілана. – Не треба мене няньчити, я вже доросла!
Я теж не стримала посмішки:
– Тобі п'ять.
– Усе одно доросла! – гордо повторила вона.
– Ну раз так, іди розкладай свої речі, доросла, – підморгнула я.
Мілана одразу надула губи, здається, передумавши бути дорослою.
Посміюючись, я заходилася розбирати нашу валізу.
Потім ми сходили у душ і перевдяглися в зручний домашній одяг: Мілана натягнула улюблену нічну сорочку, а я вдяглася в прості штани та футболку.
Тільки закінчивши з речами, я дозволила доньці сходити в гості до дівчаток. З коридору через відчинені двері до мене одразу донеслися їхні бурхливі дискусії – судячи з настрою, Мілана сьогодні взагалі спати не вляжеться. Але я була рада, що вони так швидко знайшли спільну мову. Нудьгувати їм точно не доведеться.
Сама ж я вирішила спуститися на кухню й випити чаю. Запропонувала дівчатам, але ті лише відмахнулися: у них у кімнаті вже йшло лялькове новосілля. Що ж, поп'ю в тиші.
Я поставила чайник, і саме в цей момент у дверному прорізі з'явився Павло.