Більше не відпущу

Розділ 7

 

Анна

​Стас задоволено кивнув бармену, замовляючи ще напої, а коли за кілька хвилин офіціант приніс нові келихи, особисто простяг один із них Анні.

​— Ось, спробуй це, набагато краще за попереднє, — м'яко наполягав він.

​Довірившись ситуації, Анна зробила кілька великих ковтків. Але вже за хвилину смак напою здався дивним, гіркуватим, а всередині різко розлилася липка, важка хвиля слабкості. Ноги миттєво стали ватяними, у вухах зашуміло, а світ перед очима поплив кольоровими плямами. Усередині неї все стиснулося від жаху: вона зрозуміла, що це не звичайна втома і навіть не сп'яніння. Її накривало мертве оніміння.

​— Ой… мені щось зовсім зле… — прошепотіла вона, ледь тримаючись на ногах і хапаючись за край стійки. Поглядом шукала подругу, але вона вже була на танцполі разом з Артемом.

​Стас миттєво опинився поруч, підхопивши її під руку. Його посмішка тепер виглядала зовсім інакше — хижою і переможною.

​— Тихо-тихо, красуню. Зараз стане легше, я якраз знаю, де тут можна спокійно усамітнитися й відпочити, — вкрадливо промовив він, практично піднімаючи Анну на руки і тягнучи її не до жіночої вбиральні, а в темний коридор службових приміщень біля виходу до VIP-зони.

​Анна намагалася чинити опір, але тіло абсолютно її не слухалося, а язик ледь ворочався. Збагнувши його справжній намір, вона спробувала покликати на допомогу, але з горла вирвався лише слабкий, безпомічний стогін.

Стас притиснув її до стіни напівтемного коридору, блокуючи будь-які спроби втекти, і почав грубо знімати з неї речі, повністю ігноруючи її безсловесні спроби відштовхнути його.

Стас грубо притиснув Анну до холодної стіни напівтемного коридору, ігноруючи її слабкі спроби чинити опір. Дія препарату швидко паралізувала її волю й тіло, залишаючи лише панічний жах у затуманеному погляді.

У цей момент у кінці коридору з’явилася висока постать Максима і Андрія. Його обличчя було застиглим масками крижаної люті, а в очах палала темна рішучість. Він не став кликати на допомогу чи витрачати час на попередження.

Одним потужним ривком Максим схопив Стаса за комір костюма і з неймовірною силою відкинув назад, вбиваючи в протилежну стіну так, що під ногами дзенькнули камінці штукатурки. Стас навіть не встиг оговтатися, як Максим завдав швидкого, точного удару кулаком у щелепу, від якого той безпорадно осів на підлогу, втрачаючи свідомість.

Усе сталося за лічені секунди.

Максим різко обернувся до Анни, яка ледь трималася на ногах, сповзаючи по стіні вниз. Без жодних вагань він підхопив її на руки, притискаючи до себе.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше