Розділ 5

Максим

​У той самий час, коли Олина машина тільки згортала на центральний проспект, везучи Анну до клубу, Максим сидів у своєму салоні автомобіля на задньому сидінні, дивлячись у темне вікно. Водій плавно маневрував у потоці машин.

​Максим зовсім не планував ніяких вечірок. Після розмови з матір’ю та кількох годин перевірки кодів на серверах він відчував фізичну втому. Його мозок, звиклий до чітких алгоритмів, потребував мінімальної розрядки. Його друг і за сумісництвом директор із розвитку компанії, Андрій, який зараз сидів на передньому сидінні, вже пів години намагався витягнути його «в люди».

​— Максиме, ти засинаєш сидячі— обернувся до нього Андрій із переднього сидіння. — Тобі потрібно змінити обстановку, а не сидіти вдома чи в кабінеті 24/7. Ми просто зайдемо на пів години, вип'ємо по келиху в залі для VIP і поїдемо. Жодних танців чи світських бесід, обіцяю.

​Максим із сумнівом звів брови. Він не любив галасливі заклади, де панував пафос і нав’язлива музика. Проте перспектива знову повертатися в порожню, хоч і стильну квартиру, де в голові знову крутитимуться робочі дедлайни й слова матері про «вигідний шлюб», приваблювала ще менше.

​— Пів години, Андрію, — холодно й рішуче кинув Максим. — Без довгих посиденьок.

​— Заметано! — задоволено посміхнувся друг.

​Автомобіль зупинився біля центрального входу одного з найстильніших і найдорожчих клубів міста, де вже яскраво мерехтіли неонові вивіски. Максим і гадки не мав, що цей короткий компроміс коштуватиме йому звичного спокою, коли його погляд у натовпі випадково зачепить дівчину в елегантній чорній сукні.