20 Станіслав

Я нарешті зробив це! Нарешті мене визнали, нарешті я отримав роль, на яку заслуговую! Щастя переповнювало мене. 

Це буде головна роль в молодіжному фільмі. Бюджет для України просто бомбезний! Це стане початком мого шляху нагору!

Тепер Нікі буде мною пишатись... А коли вона повернеться в Україну, ми будемо зніматись разом. Як тоді, на тому фільмі. Це ж було так класно... Після роботи в Голівуді її точно легко візьмуть на будь-яку роль тут.

Разом ми підкоримо нашу країну, станемо найкращою парою в шоу-бізі...

Нарешті я зможу організувати нормальне весілля. 

Ніколь... Ми будемо разом, я познайомлю її з батьками... Правда, я трохи хвилююсь щодо всього цього, але я впевнений, що ми з нею створені одне для одного. 

Та й батьки... Навіть вони вже почали вірити в мене. Тепер вони точно приймуть Нікі. Познайомлю їх, потім піду до її батька і попрошу її руки ще й у нього. Хочу, щоб усе було правильно. 

Треба все спланувати. Однак спочатку дізнатись, коли ж вона повернеться... Це має ось-ось статись.

Ми зараз мали не дуже багато часу на спілкування, бо обоє працювали на своє майбутнє, але це було не так уже й страшно. Цей етап практично закінчився, її зйомки практично закінчились і вона скоро повернеться...

Авжеж, круто зніматись в Голівуді, але ж там вона завжди залишиться чужинкою, що б вона сама не казала. Як би вона не знала мову, як би не старалась, там вона ніколи не реалізує свій потенціал на повну.

Нікі ж усе намагалася плисти проти течії. А я переживав... Переживав, що той Голівуд рано чи пізно зламає її. Але я дарма переживав, я знав, що все буде добре... Я просто мав ще трохи почекати і вона повернеться. Треба бути оптимістом, я ж завжди був оптимістом!

Все добре, все буде добре. Просто треба дочекатись. 

Щойно прийду додому — подзвоню Нікі. Розкажу їй все. Ми майже не говорили телефоном і на це були причини.

Все ж, ми дуже сильно сумували одне за одним і чим більше звʼязувались, тим важче витримували це розставання. 

Десь раз на тиждень ми обмінювались листами. Я завжди чекав на ці листи. Зазвичай вони приходили у пʼятницю. А сьогодні була саме пʼятниця.

Тому я йшов додому в особливо піднесеному настрої.

Ніколь же не буде проти, якщо сьогодні я їй подзвоню?... Це не відволіче її надто надовго, але я дійсно занадто сильно скучив. І у мене є привід. Впевнений, вона буде пишатись мною. 

От тільки отримаю лист...

Я зайшов до підʼїзду, підійшов до нашої поштової скриньки, дістав ключа, відкрив її і дійсно побачив конверт від Ніколь.

Цього разу він був незвично великим.

Я усміхнувся, забрав конверт, зачинив скриньку і пішов сходами на наш поверх.

Підійшов до дверей, відчинив їх, зайшов всередину, розувся. Настрій ставав все кращим і кращим.

Ніколь, певно, здивується, коли я зателефоную. Сподіваюсь, зрадіє. Нікі була найближчою моєю людиною.І я вже вважав нас родиною, хоч ми ще й не одружились. 

Я зовсім не думав про інших, нікого не бачив. Більше я не ображав її. Ще коли ми тільки починали жити разом, вона розповіла мені, як їй було боляче, коли я постійно був поруч із Ліною. Я знав, що більше не повторю подібної помилки, я більше не зроблю їй боляче. Вона буде щасливою, заради цього я піду на все. 

Я пройшов у вітальню, сів на диван і розкрив конверт. Хотів дістати папірець, але пальці зачепились за щось маленьке і кругле.

Серце забилось частіше. У мене були підозри, що це могло бути, однак... Ніколь не могла, я знав, вона кохає мене.

На секунду я так і застиг. Було страшно і заздалегідь боляче, дуже боляче. Але, може, це просто якийсь жарт... Може... Я ж не знаю, що там...

Я все ж узяв ту річ і витягнув її з конверта.

І, на жаль, це дійсно виявилась обручка. Та сама, яку я купив з моїх перших зароблених гонорарів. Та сама, яка мала поєднати нас двох, але...

Боляче... 

Там ще був лист, однак я просто зіжмакав його і кинув подалі від себе.

Я осів на підлогу і продовжував дивитись на каблучку.

Як же мені боляче...

Я так старався, так хотів бути гідним тебе...

Так хотів стати твоїм домом. Хотів, щоб ти стала щасливою зі мною, але ти... Ти зробила інший вибір.

Я ж не забороняв тобі зніматись в Америці... Ну інколи бурчав, але все одно підтримував. Стосунки на відстані  - це дійсно складно, однак я був упевнений, що ми з цим впораємось...

Подумати тільки... Значить, так ти все вирішила?

Виходить, я більше не наречений, так?...