16. Ніколь

Я стояла під дверима і слухала, затамувавши подих. 

Добре, що хоч моя сусідка по трейлеру десь вийшла і не чула цього зізнання. Бо вона була такою триндичихою, що завтра  про наші зі Стасом стосунки не говорив би тільки лінивий. 

Насправді мені майже вдалося себе переконати в тому, що я його не кохаю. Навпаки, ненавиджу. Ще з учорашнього дня, коли я побачила його разом із Ліною, відчула таку злість по відношенню до обох, що в мене перехопило горло. Навіщо вони мучать мене? Певно, спеціально Ангеліна все так спланувала. Помститися мені, забравши собі мого коханого, чи помститися через мене батькові? Це було зовсім не важливо, головне — те, який я біль відчувала, коли бачила, як вони мило щебечуть щось один до одного, як Ліна бере його за руку, притискається до його плеча, закохано дивиться йому у вічі. Можливо, вона думала, що виглядає спокусливо, але зі сторони це була досить жалюгідна картина. Він виглядав як її син, і це було так негарно, що я відчувала іспанський сором, коли дивилася на них. Хотіла б не дивитися взагалі, але що робити, як вони крутилися перед очима, немов спеціально? А я не могла піти з майданчика, десь заховатися, поки не закінчаться зйомки.

Як тільки вони учора закінчилися, я пішла до трейлера і зачинилася там. Лежала, відвернувшись до стіни, і коли сусідка Юля пішла вечеряти, я відмовилася, сказала, що в мене болить голова. Тільки води випила. 

Вночі не могла зімкнути очей. Ледве вдавалося трохи задрімати, як бачила, ніби на екрані, його і її. Вони точно зараз у її трейлері, де вона, як виконавиця головної ролі, живе одна. Тож ніхто їм там не заважає займатися тим, заради чого вона й притягнула сюди Стаса. У мене виникало хворобливе бажання думати про це знову і знову, уявляти їх разом… Здавалося, я от-от або помру, або збожеволію. Ще ніколи досі зі мною такого не траплялося.  Навіть плакати я не могла, бо тоді мене почула б Юля, яка спала неподалік. 

Тому я просто мовчки лежала і задихалася від усіх цих думок. Це несправедливо. Чому він кохає мене, а зараз із нею? Каже, що так треба заради майбутньої слави? Але навіщо така слава, якщо всі розумітимуть, що вона здобута через ліжко впливової дамочки? 

Невже він не розуміє, що всі будуть підсміюватися над ним, обговорювати поза очі усю цю ситуацію? Ні, він не розуміє, бо засліплений власним надмірним честолюбством…

Прокинувшись уранці ( хоча краще сказати, піднявшись із ліжка, бо я так нормально й не заснула тієї ночі), я вмилася і знову випила води. При одній думці про їжу мене починало нудити, тому я й не з'їла зовсім нічого, і так пішла до костюмера, а тоді до гримерки. 

Почувалася якось дивно, так, ніби випила не склянку води, а келих шампанського. В голові трохи паморочилося, і у всьому тілі була якась дивна легкість. 

Коли почала грати свою роль, ці відчуття ще посилилися, і зрештою я відчула, що в мене потемніло в очах, зашуміло у вухах, і моя свідомість відключилася. 

Прийшла до тями, вже коли мене посадили на шезлонг і стали тицяти під носа вонючий нашатир. 

Що я бачу? Стас таки прибіг до мене, і навіть запитав, чи не потрібна допомога.

Я тільки похитала головою.

"Стасе, як ти не розумієш, мені не потрібна твоя допомога, мені потрібен ти!" — хотілося кричати  на весь голос. 

А потім прийшла Ангеліна, і почала мене виховувати. Як це робила завжди, коли жила в татковому будинку. Вона постійно розказувала, що мені їсти, як одягатися, які книги читати і які фільми дивитися… Мені ж хотілося схопити стілець або якийсь інший важкий предмет і кинути ним у неї, аби вона нарешті заткнулася…

***

Настав вечір, всі розбрелися по трейлерах, тільки Юля, як завжди, десь повіялася, як пояснила мені: "Йду провідати знайомих." Але я підозрювала, що у неї роман з виконавцем головної ролі серіалу. Того, що в картині ніби чоловік Ангеліни. 

Отже, я залишилася одна, і нічого хорошого вже не чекала від цього дня. Втім, поганого теж, бо все, що було поганого, вже сталося зі мною. Тож нікуди було ставати ще гірше…

***

Коли я почула стукіт у двері, а потім голос Стаса, моє серце закалатало у грудях, як ненормальне. 

Він зізнавався мені в коханні, говорив, що не буде більше зніматися разом з Ангеліною...

Я спершу навіть не повірила, що це правда. Думала, може якась галюцинація, викликана безсонною ніччю і тим, що я практично нічого сьогодні не їла. 

Але все ж я відчинила двері, і побачила його. То був не сон! Стас дійсно прийшов до мене, хай і з таким великим запізненням. Адже я чекала на нього так давно…

— Я думала, ти прийдеш до мене ще тоді, коли ми були в Києві, — сказала я, розгублено дивлячись на нього. 

— Я тобі дзвонив, — він здавався ще більш схвильованим, аніж я. — А ти не брала слухавки. 

— Я хотіла, щоб ти прийшов тоді, і сказав, що не будеш більше зустрічатися з Ангеліною, — вперто наполягала я. 

— І от я прийшов. Ти проженеш мене? 

— Так, після всього, що між вами було за ці дні, я не можу вчинити інакше, — я стиснула руки в кулаки, аж нігті поврізалися в долоні. 

— Нікі, між нами нічого не було, — сказав він. — Це смішно, вона мені зовсім не подобається. І я їй сьогодні так прямо в очі і сказав. Хоча вона допомагала мені, але розраховувала на щось більше.