13

Глава 13: Вибір долі
Ясмін вийшла з центральної зали Храму, тримаючи медальйон, який тепер сяяв настільки яскраво, що його світло розсіювало навіть найглибшу темряву. Каель і Даміян чекали її біля входу.
— Ти пройшла випробування, — сказав Каель, відчуваючи силу, яка випромінювалася від неї. — Ти відчуваєш зміни?
Ясмін кивнула. Вона відчувала нову міць, але водночас і відповідальність.
— Я зрозуміла, що моя сила не тільки моє благословення, а й тягар. Тепер я повинна вирішити, як її використовувати.
Даміян уважно подивився на неї.
— Що ти побачила в Храмі?
Вона затримала погляд на ньому, роздумуючи.
— Я побачила, як часто сумнівалася в собі, але також зрозуміла, що в мені завжди було більше сили, ніж я могла уявити.
Каель глянув на горизонт, де темрява вже починала згущуватися.
— Ми повинні поспішати. Арвін не залишить нас у спокої, особливо тепер, коли ти стала сильнішою.
— Ми не лише втечемо, — твердо сказала Ясмін. — Ми повинні знайти спосіб перемогти його назавжди.
Повернення Арвіна
Щойно вони спустилися на нижчий рівень гори, як земля під їхніми ногами затремтіла. Здалеку почувся оглушливий крик, що змусив птахів зірватися з дерев. Темне небо розкололося блискавками, і серед них з'явився Арвін.
— Я знав, що ти пройдеш ці випробування, — сказав він, його голос був глузливим. — Але ти дарма стараєшся, Ясмін. Твоя сила належить мені, як і все світло цього світу.
— Це не твоє, — відповіла Ясмін, роблячи крок уперед. Її медальйон засяяв ще яскравіше. — Я не віддам тобі ні крихти своєї сили.
Арвін розсміявся і махнув рукою. З темряви з’явилися його воїни — демони, схожі на згустки живого мороку.
— Тоді ти і всі, кого ти любиш, зникнете разом із цим світлом!
Остання битва на горі
Даміян і Каель стали поруч із Ясмін, готові до бою. Каель створив магічний бар’єр, що захищав їх від перших атак демонів, але це було лише тимчасово.
— Ти зможеш? — запитав Даміян, готуючи свій меч.
— Так, — твердо відповіла Ясмін.
Арвін кинувся вперед, і його меч зіткнувся з мечем Даміана. Удар був настільки сильним, що земля під ними розкололася. Даміян намагався стримати ворога, але його сили починали згасати.
— Ми не переможемо його фізично, — сказав Каель. — Його можна знищити лише світлом, яке є в тобі, Ясмін.

Вона кивнула, знаючи, що має зробити. Вона підняла медальйон і сконцентрувала всю свою енергію. Її серце билося, наче в такт світлу, яке починало оточувати її.
— Арвіне, — крикнула вона, — твоя темрява більше не має сили наді мною!
Світло вибухнуло, пронизуючи кожного демона і самого Арвіна. Він закричав, його тіло розпадалося, немов тінь, що зустріла світанок.
— Це ще не кінець, — прошепотів він, перш ніж зникнути.
Нова загроза
Коли битва закінчилася, гору огорнула тиша. Даміян підійшов до Ясмін, яка стояла, тримаючи медальйон, що тепер здавався ще яскравішим.
— Ти справді стала сильнішою, — сказав він, але його голос був тривожним.
Каель глянув на небо.
— Але це лише початок. Ми перемогли Арвіна, але його темрява залишила слід у цьому світі. Тепер ми маємо знайти спосіб знищити її назавжди.
Ясмін кивнула. Вона зрозуміла, що її шлях лише починається. Світло, яке вона отримала, могло врятувати світ, але їй доведеться зробити важливий вибір: чи залишатися борцем із темрявою, чи знайти спосіб об'єднати світло й тінь.
— Я готова, — сказала вона. — Але цього разу ми будемо діяти разом.
Даміян простягнув їй руку, і вона взяла її, відчуваючи його тепло. Разом із ним і Каелем вона була готова до нових випробувань, що чекали попереду.