7

Глава 7: Підготовка до війни
Каель сидів біля вогнища, розповідаючи Ясмін і Даміяну про її батька. Його голос був спокійним, але в кожному слові звучала гіркота.
— Твій батько, Арін, був одним із найсильніших магів нашого світу, — сказав він, дивлячись на медальйон, який тримала Ясмін. — Але його сила завжди була під загрозою. Демони прагнули використати його для своїх цілей, як тепер прагнуть використати тебе.
— Чому він не захистив себе? — запитала Ясмін, її голос тремтів.
Каель зітхнув.
— Він віддав усе, щоб захистити тебе і твою матір. Коли ти народилася, його магія передалася тобі. Ти — спадкоємиця його сили.
Ясмін подивилася на медальйон, ніби шукала в ньому відповіді.
— Але я не знаю, як контролювати цю силу.
— Саме тому я тут, — відповів Каель. — І тому тобі потрібен Даміян.
— Мене? — запитав демон, піднявши брову.
Каель кивнув.
— Ти знаєш їхню слабкість і силу. Ти можеш навчити її боротися. Але цього замало. Їй потрібно зрозуміти, як пробудити повну міць своєї крові.
— І як це зробити? — поцікавилася Ясмін.
Каель замовк на мить, ніби зважуючи свої слова.
— У лісі є місце, що називається Гай Спогадів. Там знаходиться древній артефакт, який допоможе тобі з'єднатися зі спадком батька. Але дорога туди небезпечна.
— Небезпечна, як і все, що нас оточує, — пробурмотів Даміян. — Але якщо це те, що їй потрібно, ми підемо.
Ясмін подивилася на нього, відчуваючи одночасно вдячність і страх.
— А якщо я не впораюся?
Даміян нахилився ближче, його очі засвітилися теплим світлом.
— Ти впораєшся. Я вірю в тебе.
Каель встав, киваючи.
— Ми вирушимо на світанку. Але ти повинна бути готовою до того, що в Гаю тебе випробовуватимуть.
Ранковий шлях
На світанку вони залишили тимчасовий прихисток і вирушили вглиб лісу. Атмосфера ставала важчою з кожним кроком, ніби сам ліс випробовував їхню рішучість.
Ясмін йшла між Каелем і Даміаном, намагаючись тримати себе в руках. Її думки кружляли навколо того, що її чекає.
— Що таке цей Гай Спогадів? — запитала вона у Каеля.
— Це місце, де магія зливається з пам’яттю, — відповів він. — Кожен, хто входить туди, стикається з тим, що приховує його серце. Твій страх, сумніви, спогади — усе стане реальністю.
— Чудово, — пробурмотіла Ясмін. — Це звучить як кошмар.
— Але це єдиний спосіб зрозуміти себе, — сказав Каель.
Раптом Даміян підняв руку, зупиняючи їх. Його очі пильно вдивлялися в туман попереду.
— Щось не так, — сказав він.
Туман попереду почав рухатися, і з нього вийшли кілька постатей. Це були демони, але тепер вони виглядали інакше — їхні очі світилися зеленим, а руки були озброєні довгими кинджалами.
— Це Вартові, — сказав Каель. — Вони охороняють шлях до Гаю.
— І як ми пройдемо? — запитала Ясмін, стискаючи кулаки.
— Ти повинна показати свою силу, — відповів Каель. — Вони нападуть, якщо побачать слабкість.
Даміян дістав свій меч і став перед нею.
— Ти готова?
Ясмін кивнула, хоча її серце шалено калатало.
— Готова.
Демони кинулися вперед, і битва почалася. 

Битва з Вартовими (Продовження)
Демони рухалися швидко, їхні силуети майже зливалися з туманом. Їхні зелені очі світилися яскраво, наче два ліхтарі, спрямовані прямо на Ясмін. Вони кружляли навколо групи, намагаючись знайти слабке місце.
— Тримайся позаду мене, — різко сказав Даміян, тримаючи меч напоготові.
— Ні, — відповіла Ясмін, виступаючи вперед. Її голос тремтів, але вона намагалася контролювати страх. — Я повинна зробити це.
Даміян коротко поглянув на неї, і в його очах майнула тінь гордості. 

— Добре. Але будь обережна.
Перший демон кинувся на неї, здіймаючи довгий кинджал. Ясмін підняла руку, намагаючись згадати, як активувати свою силу. Але замість сріблястого світла з її руки вирвалося слабке мерехтіння.
Кинджал був уже зовсім близько, коли Даміян блискавично втрутився, відбиваючи удар своїм мечем. Він відштовхнув демона назад і крикнув:
— Зосередься, Ясмін! Ти повинна вірити в себе!
Каель, який стояв осторонь, промовив:
— Не бійся. Їхня сила живиться твоїм страхом. Дозволь своїй крові взяти гору.
Другий демон кинувся до Даміана, але той впевнено ухилився і завдав нищівного удару, змусивши істоту впасти на коліна.
Тим часом третій демон швидко наблизився до Ясмін. Вона відчула, як холодний страх скував її тіло. Але раптом у її грудях знову спалахнуло тепло, як під час битви на галявині.
— Досить! — вигукнула вона, піднявши обидві руки. З її долонь вирвалося потужне сріблясте світло, що накрило демона, зупиняючи його рух. Істота загарчала і спробувала вирватися, але світло наче обпікало його.
— Добре! — вигукнув Даміян, продовжуючи боротися з рештою ворогів.
Тоді ще два демони оточили її, але тепер вона відчувала себе впевненіше. Ясмін стиснула кулаки, і світло знову спалахнуло, створюючи захисний бар’єр навколо неї. Демони намагалися пробитися, але бар’єр витримав.
Каель побачив, що демони починають відступати. Він кинувся вперед, розмахуючи своєю зброєю — посохом, що випускав блискавки. Одним ударом він знищив одного з демонів, а інший спробував утекти, але його настигло світло Ясмін.
Залишився лише один демон, найсильніший із них. Його тіло було вкрите чорними шипами, а очі світилися ще яскравіше. Він підійшов ближче, і Ясмін відчула, як її серце завмирає.
— Це випробування для тебе, — сказав Каель, тримаючись на відстані. — Ти повинна знищити його сама.
Демон кинувся на неї, але цього разу вона не відступила. Вона зосередила всю свою силу, направляючи її в серце демона. Світло стало настільки яскравим, що навіть Даміян і Каель мусили прикрити очі.
Із жахливим криком демон розчинився в повітрі. Ясмін опустилася на коліна, важко дихаючи.
— Ти зробила це, — тихо сказав Даміян, підходячи до неї. Його голос був сповнений гордості.
Каель допоміг їй піднятися.
— Ти пройшла перше випробування, але це лише початок. У Гаю Спогадів на тебе чекають ще більші виклики.
Ясмін кивнула, витираючи піт із чола. Вона знала, що дорога буде нелегкою, але тепер у її серці з’явилася іскра надії.