Глава 8

Глава 8. Правда стає явною

Макс відкрив блокнот і побачив жахливу історію. Бідний чоловік, якому вони вчора допомогли, пройшов через справжнє пекло. Його принижували, зраджували, знущались. Його друзі кинули його, і він залишився сам. Саме це й зробило його тим, ким він є зараз — бідним, голодним, зламаним.

Максу було дуже важко на це дивитись. Він подзвонив Олі й усе розповів.

— Нам треба йому допомогти, — сказала Оля одразу.

Вони вирішили, що кожного дня приходитимуть до того чоловіка й приноситимуть йому їжу. Хоч якось підтримають.

---

Наступного дня, коли Макс і Оля прийшли до класу, вони помітили щось дивне. Одна з однокласниць була вся в синяках. Вчора з нею все було добре, а сьогодні — як після побиття.

Макс відразу зрозумів: щось не так. Серце підказувало — знову директор.

Він підкрався до дівчини і непомітно приклав її палець до сторінки блокнота. Вона спробувала відсунутись:

— Що ти робиш?! — прошипіла сердито.

Але було пізно. Малюнки почали з'являтись самі. І директор це побачив.

Його погляд різко змінився. Він зрозумів усе.

— Ага… значить, це все через блокнот, — сказав директор з холодною люттю.

Він різко викликав Макса та Олю до свого кабінету.

Вони зайшли. Двері замкнулись.

— Ви надто багато знаєте, — прогарчав він.

Директор зняв рукави, підійшов до Макса. Очі — злі, голос — глухий від ненависті. Він замахнувся, і почав бити.

Макс намагався захищатись, але був слабший. Оля в паніці схопила телефон і викликала поліцію.

— Швидко! У школі директор б'є учня! — кричала вона в слухавку.

Через кілька хвилин поліція приїхала. Але директор вже припинив. Він стояв, мов нічого не сталось.

— Що тут трапилось? — запитав офіцер.

— Він бив мого друга! — вигукнула Оля. — Тут є камера! Подивіться на запис!

Поліцейські перевірили камеру — і все побачили. Директор дійсно був насильником. Він бив дівчат, плутав учнів, знущався.

Його негайно забрали зі школи.

---

Макс і Оля, нарешті, вирішили одну з головних проблем. Але вони не знали — це лише початок. Попереду їх чекало ще страшніше…