Глава 8

​Команда з шести осіб — Макс, Оля, Кір, Діана, Соня та Ліза — була вже на порозі будинку. Оля та Макс все ще обговорювали план порятунку Вести, коли з вікна кабінету Маріанни на другому поверсі вдарило дивовижне, нестерпно яскраве, помаранчеве світло.

​У той самий момент у сусідньому кварталі, на даху старого житлового будинку, спалахнуло полум'я. Це був не звичайний вогонь. Він виник миттєво, без диму, і був неприродно яскравий і чистий.

​«Подивіться! — закричала Діана, вказуючи на дах. — Це вогонь! Справжній вогонь!»

​Макс та Оля зрозуміли: Маріанна закінчила першу частину свого малюнка.

​«Вона почала! — вигукнула Оля, притискаючи руки до обличчя. — Це не галюцинація, це працює!»

​У той момент, коли вони стояли, шоковані, до них підбігли люди. Вони кричали, що вогонь не гасне, що він палає інтенсивніше з кожною секундою, і вода не допомагає.

​Макс дістав телефон, щоб викликати пожежних, але телефон був переповнений повідомленнями.

​«Макс, почекай, — Оля схопила його за руку, показавши на свій екран. — Дивись...»

​Новини, які завдяки Кіру вже розійшлися світом, тепер з'явилися на головних каналах:

​Світ. У маленькому місті, де нібито "виявився чарівний блокнот", загорівся будинок, і пожежа не піддається контролю. Феномен обговорюють тисячі.

​Макс похитнувся. «Ми… ми накоїли… — його голос зірвався. — Ми відкрили його для всього світу! Тепер вони знають про це, і ніхто не знає, як це зупинити!»

​Кір, що стояв поруч, відчув всю глибину своєї помилки. Його ідея, що мала врятувати блокнот, тепер зробила його глобальною загрозою. "Що ми накоїли?" — це питання луною відбилося в їхніх головах.

​Маріанна, побачивши через вікно полум'я, тріумфувала. Вона відчула приплив такої влади, про яку раніше могла лише мріяти.

​Вона розсміялася, відкинувши голову назад. Потім її погляд зупинився на малюнку, який вона щойно зробила — міський пейзаж, охоплений вогнем.

​Маріанна взяла ручку і провела лінію через малюнок.

​«Навіщо... навіщо руйнувати тільки це містечко? — прошепотіла вона, звертаючись до блокнота, що мерехтів у її руках. — Навіщо руйнувати місто, якщо можна зруйнувати світ?!»

​Її очі блищали від божевілля.

​«Я хочу... я хочу, щоб увесь світ занурився в страждання, щоб усе зникло, а потім, коли все згорить, — вона з шаленою радістю перегорнула сторінку, — я намалюю багатство і владу, що належить лише мені! Я буду сама на цій землі, і все буде моє!»

​Вона почала малювати щось нове: хаотичний, апокаліптичний образ земної кулі, охоплений нескінченним вогнем і мороком.

​«Я хочу, щоб люди мучилися. Скоро настане кінець для всіх!» — її сміх рознісся кабінетом.

​Вона малювала швидко, шалено, вкладаючи всю свою ненависть і жадобу влади в лінії.

​Команда, що стояла біля вхідних дверей, почула божевільний сміх Маріанни, який лунав згори. Вони зрозуміли, що тепер це не лише пожежа в сусідньому кварталі. Це війна за долю світу.

​«Ми більше не можемо чекати! — крикнув Макс. — Спочатку Веста, потім блокнот!»

​«Кір, показуй, де льох!» — сказала Оля.