ПОМИЛКА, ЯКА ЗАНАПАСТИЛА МІЙ ПРОФІЛЬ
Повернемось до мого просування на початку. Я б, напевне, продовжувала писати інформативні дописи і чекати нових підписників. Але одного дня я припустилась катастрофічної помилки – запустила рекламу, заборонену Фейсбуком.
Таргет – це не єдине, що входило в мої послуги. Я ще пропонувала базу постачальників для тих, хто хотів мати онлайн-магазин. Так-от я запустила рекламу із відео: “Давно шукаєш роботу мрії? Тоді тобі час створити онлайн-магазин!” Це був початок кінця. У Фейсбук не можна рекламувати роботу. Оскільки Фейсбук не має змоги перевірити, які пропозиції роботи легальні, які ні, – тому заборонив рекламу такого типу.
Я більше не могла “просувати” сторінку через таргет. Мені здавалось це крахом кар’єри. Погодьтесь, дивно коли таргетолог не користується таргетом. Але найважливішим є результат таргетованої реклами. Це регулярний прихід цільової аудиторії – щодня нові люди. Аби досягти такого результату без таргету, я мала б замовляти рекламу в блогерів щодня. Тільки мені такий варіант був геть не вигідним. Перш за все, це дорого. А якщо я замовлю рекламу у всіх блогерів? Нікого не залишиться, то що далі?
Я роздумувала над тим, що робити далі?
Момент, коли опустила руки
Близько двох місяців я стояла на місці і намагалася зрозуміти: як бути далі. Вирішила, що час повертатись “додому”. Тобто на особисту сторінку, яку створила ще у 2017 році.
Чому прийняття рішення зайняло в мене багато часу?
Я боялась починати все знову. На робочій сторінці була величезна база клієнтів, були віддані підписники. І покинути їх було для мене, як мінімум, несправедливо. Мені було соромно зізнатись собі, що моя праця була марною.
Також у той час я стежила за блогером, який вирішив перейти на інший профіль. Я бачила, скільки це забирає зусиль. Десь підсвідомо я розуміла: “Мене чекає те саме”. Тому всіляко відкладала момент переходу на нову сторінку.
Кажуть, що вночі “вилазять всі демони”. Ніч, колишу Полінку на руках, у неї болять зубки. Думаю про ситуацію, яка склалась. Чому в мені живе страх прийняти рішення? Тієї ночі вилізли мої. Виявилось, що в мені жив не один страх, а цілий перелік.
Страх, що я більше не зможу мати велику кількість підписників.
Страх, що Роман буде критикувати.
Страх, що знайомі будуть засуджувати.
Страх видаватись нерозумною в очах моїх клієнтів.
СТРАХ, ЩО ЛЮДИ ДУМАТИМУТЬ, ЩО Я НЕРОЗУМНА – мій найбільший страх, який усе паралізував.
Я переймалась тим, що моє рішення може вплинути на дохід. Мій крок міг видатись непрофесійним, відповідно, я могла втратити клієнтів.
Я дивилась на Полінку, яка спала, і пригадувала свої пологи. Вони тривали більше 12 годин, але я ЗМОГЛА. Невже я не зможу зробити якусь дурну сторінку? Нехай думають, що хочуть, я буду робити. Беру телефон у руки і починаю переносити контент на особисту (першу) сторінку.
Вранці я прокинулась щасливою. Я прийняла правильне рішення, хоч і далось воно нелегко.“Вдома” мене дуже радо прийняли. Я була дуже здивована.
Вдома
На своїй сторінці я почувалася впевнено. У мене вже не було застережнь: добре я знімаю чи зле, цікаво це дивитись чи не дуже, доступно я пояснюю чи складно. Я прийшла з досвідом з попередньої сторінки.
Тоді у мене було 800 переглядів сторіз при 1000 підписників. Сказати, що я здивувалась – нічого не сказати. Хочу нагадати, що на іншій сторінці при 5 000 підписників було лише 700 переглядів.
Такі показники були завдяки моїй лояльній аудиторії – знайомі та друзі, родичі та однокласники, яких цікавив не лише таргет, але моє життя загалом. Вони були моїми першими і найвідданішими глядачами.
Моя сторінка розвивалась із шаленою швидкістю. Бо я:
Чи потрібен вам шлях, схожий до мого? Потреби в цьому немає. Відразу беріть особистий профіль і перетворюйте його на блог. Вам не потрібні інші сторінки.
Відредаговано: 14.07.2026