Глава 58

- Ага, і все тепер залежить від того, наскільки вміло навчуся махати пензликом на своєму обличчі, замість полотна. – Буркнула я і підійшла до Мії. - Ну що, завтра з ранку напишу тобі в месенджер, і ти приїдеш дати мені черговий урок?

- Готуйся, помилування не буде! – Мія грізно помахала мені коробкою з тінями. - Я стусанами вижену твого викладача акторської майстерності, якщо ви не укладетеся до терміну.

- Мене це влаштовує. До речі, а як мені дістатися до будинку, ти не в курсі випадково?

 Очі моєї співрозмовниці лукаво блиснули.

- У курсі, а то! Лови, це тобі передав Алекс. – Я автоматично перехопила те, що мені кинула Мія і сторопіла. На моєму пальці звисали ключі автомобіля. Одного з тих космічних кораблів, які стояли на стоянці салону.

- Що?

- Ти водити вмієш? Не парся. Гір про все подбав. Ти що думаєш, Вікі не має власної машини?

- Як мені це в голову не прийшло. – Я скептично підняла брови, поки не знаючи, як відмовитися від розкішного дару з барського плеча. Тепер я починала розуміти, що відчувала Вероніка. Ця непрохана щедрість, його звичка планувати життя за мене, все душило. Розумом я розуміла, що так і треба, що Гір діє за перевіреною схемою, що ми ходимо по лезу ножа на краю прірви, й без його чіткого керівництва все зірветься і полетить до чорта, але, Боже, як же це все дратувало! І це тільки перший день...

***

- Заспокойся. – Мія підійшла і по дружньому обійняла мене за плечі.

- Тобі здається, що він купив тебе, але це не так. Це все частина плану.

- Так! – Я роздратовано скинула руку Мії зі свого плеча. Вона відсахнулася, перелякана моєї різкістю.

- А ти скажи, ти теж частина плану? Твоя показна дружелюбність? Ми знайомі лише кілька годин, а ти вже намагаєшся втертися до мене в довіру! Викликати на відвертість, хоча мовчиш сама. Чим ти завдячуєш Гіру, що закрила салон і помчала до нас за першим покликом, щоб зробити з мене підробку?

 Не інакше, як продала йому душу, інакше вже нагодувала би репортерів парочкою смажених фактів зі мною, бідною родичкою в головній ролі! Тьфу, противно! – І не звертаючи уваги на ошарашену дівчину поруч з собою, кинулася до дверей, до автомобіля, який став тією самої горезвісної «останньою краплею». Методом наукового тику я вибрала свою машину і стрибнула за кермо. Навігатор автоматично намалював мені зашитий в нього маршрут до будинку Гіра, але я мстиво вичавила газ і повернула в інший бік, вирішивши спочатку провітритися і заспокоїтися.