Глава 17

Привітний адміністратор, виглядав так, наче він втік з кастингу «фотомодель 2019», провів мене до мого столика, розташованому, чомусь поряд з фікусом. Мабуть, щоб приховати таку ганьбу – гостей, які не вписуються в рамки їх «вищого суспільства». Я тільки рипнула зубами й озирнулась. На щастя нас, бідних родичів, які виграли три запрошення, не посадили за один столик. І на тому спасибі. Я трохи запізнилася, на сцені вже виступала Маріан Кара, блогер мільйонник з піснею «the village». - Як це підтримати Маріан не з'явилася вся її п'яти мільйонна аудиторія шанувальників. – Фиркнула дівчина з крихітної собачкою на руках, підійшла до столика де я сиділа в гордій самоті. За нею йшла подруга, сяючи такої білосніжною посмішкою, що я на секунду заплющила очі.

- Нічого, лапуля. Зате підтримати її приїхав репер Вайлдес, якого рідко можна зустріти на глянцевих заходах. Це тобі не твої жалюгідні сто тридцять тисяч любителів тварин, які угарають зі смішних відео з твоєю собачкою в головній ролі.

- О, Боже, Катюха, ну ти така нетактовна ... –Дівчина закотила очі, сідаючи на своє місце.

- Доброго дня. – Несміливо промовила я, але мої сусідки, захоплені бесідою одна з одною, не звернули на мене жодної уваги.

***

... Минуло вже понад дві годин. Нічого не змінилося. На цьому святі життя я грала роль невидимки. Це було, звичайно, очікувано, але менш прикро не ставало. Що там говорили гуру реклами? Заводьте нові знайомства на вечірках. Та зараз. В цьому замкнутому просторі працював непорушний закон джунглів – всі навколо знали один одного, і тягнулися до «вершків суспільства», повністю ігноруючи тих, хто стояв нижче на соціальних сходах. Мене просто не помічали, хто ж я була? Біла ворона в безглуздому платті? Та тут один макіяж на дівчатах коштував більше, ніж моє плаття, туфлі й сумочка разом узяті. Я вирішила плюнути на розсудливість і випити коктейль – інший. Гуляти, так гуляти! Може, хоч фотограф, що постійно пробігає повз, нарешті  зробить мені фото на згадку про вечір?

... Вечір підходив до кінця. Вірніше, вже ніч. Більша частина гостей розійшлася, залишилися найстійкіші. Я з цікавістю спостерігала за тим, як молодий чоловік, схожий на якогось відомого кіно актора, танцює з яскравою блондинкою в модній асиметричній сукнй. Обидва були п'яні, але виглядали красиво. Я навіть замилувалася гарною парою – їх би на обкладинку журналу. Де ходить фотограф, який так потрібен зараз? Такий кадр упускає. Хлопець прямо таки пожирає очима дівчину. Я її бачила не раз... в інстаграмі Юлі. Здається, вона б'юті блогер, а сестра з розуму сходить по косметиці, ось і показувала мені деякі її відео. Тільки як її звуть, я забула. Треба у Юлі запитати, коли повернуся додому. Якщо не забуду. До речі, а хлопця я не знаю зовсім. Він точно не з цієї тусовки.

Поки я згадувала про те, хто є,  на танцмайданчику відбулося рокірування. Дівчина роз'єднала руки хлопця, що обережно обіймав її за талію, і щось сказала йому на вухо та розсміялася. Голосно, з глузуванням. Навіть я це почула. А потім так легко повернулася і пішла за свій столик, не озирнувшись. А хлопець залишився стояти як укопаний, посеред танцмайданчику, виглядаючи злегка пришибленим. Люди навколо відірвалися від своїх келихів, спостерігаючи за ситуацією, що починала виходити з-під контролю.

Хтось посміхався, солідарно з дівчиною. А хлопець стояв... і тут мені прийшла найгірша ідея в моєму житті. Я взагалі, альтруїзмом не страждаю. Бабусь через дорогу не перевожу, бродячих кошенят додому не тягаю, хіба що підкормлюю трохи, але це до справи не відноситься. А тут в голову вдарив хміль – позначився вплив трьох коктейлів «за рахунок закладу». Самим підступним був «космо» звичайно. Крім хмелю... що гріха таїти, мені просто сподобався цей молодий чоловік.