Він був звичайним блогером. Але прагнув більшого. Він повільно смакував каву в своїй автівці, коли йому подзвонили.
- Гей, Роман, тут біля мого ТРЦ дівчина на своїй автівці вдарила мою машину та гадала, що втече з місця ДТП, але ми з хлопцями заблокували їй виїзд. Навіть не вийшла подивитися, що накоїла. Добре, що хлопці хотіли паркуватися та побачили, отож не дали їй нікуди далі їхати. Так що для тебе є матеріал, ну а вона хай червоніє, - голос в трубці почав реготати.
- Ок, вже виїжджаю, - Роман завів автівку.
- У мене тут погнуті номера, деформований бампер, лакофарбове полопалося. Завтра заїду на СТО і буде видно що ще. Радий, що хлопці, були поруч і затримали цю "кривдницю" - їм проставон, а "кривдниця" получить... - десь просигналила чиясь автівка заглушивши Романового друга.
- Чекайте, ось буду, - Роман посміхнувся.
Сьогодні йому щастило. Не треба бідкатись, що закинути до стрічки. Матеріал сам просився на його соціальні сторінки.
- "Якщо ви мене бачите, значить настав найгірший день у вашому житті", - він посміхнувся згадуючи головного героя фільму "Nightcrawler", цитату якого він згадував декілька разів на день, гадаючи, що таким чином мотивує себе до нових дій.
Зараз він просто їхав. І такі моменти він обожнював. В ці момети він міг спокійно поміркувати. Проблем із доброчесністю у нього не було. Він був готовий надрукувати, сфоткати та написати все, що принесе йому гроші, багато грошей. Він чекав того моменту, коли він вже буде просувати який небудь продукт або послугу, при цьому не вказуючи на те, що це є рекламою. Послідовники, через довіру до блогера, охоче купують такий самий товар. І в нього з цим проблем не було. Байдуже, що за срань ти використовуєш, головне це прибуток. Кажуть, якщо недобросовісно рекламувати товар, людина в першу чергу розчарується в блогері, а вже потім у товарі, але він був переконаний, що це дурня. І хоча справа стосується не лише питань якості товарів, бо у мережі є чимала кількість блогерів, які розповідають про спорт і здоров’я. Він почувався впевнено у всьому. Так, популярності сьогодні набирають ті блогери, які роблять акцент на якості й репутації свого контенту. Але його основний контент - події в місті. І люди лайкнувши його фото та опис ДТП, завжди були готові лінчувати винного. Ніхто ніколи не замислювався, що призвело до того. Але вимагаючи крові винного, як сильно ця масса відрізняється від скоївшого злочин? Тож хіба вони не заслуговують на те, щоб їх обдурили? Бо в своїй жадобі пустити кров, вони того навіть не помітять.
- Дивись куди їдеш, - він підрізав чиюсь автівку і лише посміхнувся.
Тож, чи то щось на замовлення, чи просто ціна одного рекламного допису, але він завжди стартувавв з ціни в сімсот доларів. Роман здійснював мотивацію своїх читачів на певні дії, що традиційна журналістика давно перестала робити через недовіру до неї, як до джерела суб'єктності на боці громади, а не влади та багатства. Саме він, блогер, часто поєднував функцію розваг з інформуванням, аналізом-синтезом і мотивацією-організацією. Саме він здійснював складну орієнтацію в складному світі відносно сенсу, перспективи, чи мотивації. Це він, блогер, робив все те саме, що колись робила журналістика. Хоча, всі ж у підсумку жадають - гроші. Він може робити те, що власне дуже рідко або майже ніколи не робив журналіст. Він може створювати та поширювати нові думки та нові перспективи як щодо світу загалом, так і щодо будь-якої локації світу.
- Дорогу переможцям, - він вдавив на газ, обгоняючи та підрізаючи автівки на дорозі. Йому сигналили на це, але йому було байдуже.
Він може не тільки прямо закликати та мотивувати до певних дій, а ще й організовувати ці дії під час всього процесу їх виконання, здійснюючи технологічно складні інтерактивні процеси в мережі, тобто працювати не тільки в тексті, але і в коментарях до свого тексту. Тож трохи винагороди ніколи не завадить.
Найкращий блогер це той, що виступає на боці всієї громади, а не якоїсь політичної сили чи соціального руху. Той, хто надасть крові, своїй громаді, а ви будьте впевнені, громада завжди жадає крові.
- І тебе ж туди... - якийсь водій не жадав його пропускати, і хоча це могло призвести до аварії, він все одно його обігнав.
Так багато хто можливо скаже, що він скурвився, але він вже готовий знайти виправдання для себе. Немає сумніву, що частина блогерів обов'язково скурвиться і знайде цьому багато виправдань. Але зараз його час, час коли він і пустить кров і заробить трохи грошенят.
Він під'їхав до парковки, вихвативши фарами - три постаті чоловіків.
- А ось і наш блогер, від яких вже нудить, - мовив один з чоловіків, прикриваючись рукою від фар автівки, - Сране поборище справедливості, яке лізе від усіль. В яку соціальну мережу не зайти, а там вже пост хто кого принизив, невже бабі просто не можна роз'яснити, що вона вчинила не вірно?
- Годі тобі, мала заслуговує на славу в інтернеті, - відповів йому той що стояв до нього ближче.
- Ну що у вас хлопці? - Роман підійшов до них, як справжня зірка, яка надає своє світло всьому, що її оточує.
- Ти повинен розуміти, що це не вихід, - спробував вставити слово, той що не полюбляв соціальні мережі.