Білочки - сестрички

Білочки - сестрички

Недалеко біля одного села в лісочку жили собі дві білочки-сестрички Нана і Ніні. Нана була непосидюча, вона цілими днями стрибала  по деревах, досліджувала все, оглядала, а от Ніні навпаки - була спокійна, розважлива, вона більше любила полежати, відпочити. Отак і жили вони удвох.

Аж одного разу до лісу прийшла дівчинка збирати горішки. Нана одразу ж захотіла познайомитись з дівчинкою, адже вона ніколи раніше не бачила людей, але Ніні почала просити сестричку не робити цього.
     - Нана! Не йди до неї ти ж не знаєш її, а що як вона забере у нас всі горішки. Он! Дивись скільки вона їх вже назбирала.
     - Добре Ніні  не хвилюйся, я тільки подивлюсь куди вона піде - відповіла Нана. І поскакала весело по гілочках.
Через деякий час Нана повернулась.
     - Ніні, Ніні іди сюди я розповім що бачила.
Ця дівчинка збирала горішки не собі а білочці, у якої є маленькі білченята, такі гарненькі.

     - Справді? Здивувалась Ніні.

Можливо ця дівчинка і хороша, але ми все одно не будемо з нею знайомитись. Сказала Ніні і повернулась у хатинку.
      На другий день  дівчинка знову прийшла до лісу. Нана побачила її, і дуже хотіла підійти, але і сестру вона не хотіла засмучувати, тому просто спостерігала за дівчинкою, яка знову понесла горішки білочці.
  Тієї ночі падав сильний дощ. А зранку коли виглянуло сонечко, Ніні побігла на пошуки їжі. Все навколо було свіже і красиве. На галявинах порозквітали квіти, на кущах зачервоніли ягоди.

Ніні задивилась на всю цю красу і не помітила що дійшла до краю гілки, вона зісковзнула впала на землю і підвернула собі лапку. Ніні не змогла піднятись, її лапка сильно боліла.

Раптом вона почула якийсь шум, Ніні підняла голову і побачила дівчинку. Вона хотіла утекти але не змогла.

 Дівчинка  взяла її на руки і сказала:

    - Не лякайся, я тебе не ображу, я тобі допоможу, потурбуюсь про тебе скоро ти знову стрибатимеш по гілочках, і дівчинка понесла її додому, цілий день дівчинка доглядала за Ніні, а вона переживала за сестричку.

Нана ж місця собі не знаходила, шукала сестру всюди де тільки могла, цілу ніч вона стрибала з дерева на дерево в надії відшукати Ніні, але так і не змогла, втомлена вона під ранок повернулась у свою хатинку, і заснула, та її швидко розбудив шум, це повернулась Ніні.

   - Де ти була? Що з тобою сталось? Почала розпитувати Нана.

   - Заспокойся Нана, зі мною все добре. Я впала з гілки підвернула лапку і не змогла піднятись, мене побачила Оленка і забрала до себе, вона вилікувала мою лапку і повернула сюди, а ще дала мені торбинку ласощів, ти була права Нана, дівчинка справді хороша, поки вона несла мене сюди, розповідала як допомагає звірятам, влітку стежить щоб всі були здорові, а зимою облаштовує годівнички, Оленка казала що завтра знову прийде.

   - Сестрички з радощів, що усе добре, веселились разом цілий день а ввечері міцно заснули.