Знайомство

    Доволі нелегко жити в іншому місті , де ти нікого не знаєш : ні друзів, ні родичів, ні сусідів . Ми переїхали в район Shadow Hills Лос Анджелеса , бо мій тато- Андреас Філінгстон отримав нову роботу , а їздити з одного міста в інше,не те , що не зручно - грошей не вистачає .Тому й татко знайшов роботу, де платять більше грошей аби я змогла вступити в громадський коледж в районі Valley gallen в штаті Каліфорнія, це в східно-центральній долині Сан-Фердинандо. Моя мама, Глорія Філінгстон , працює швеєю в ательє . Її роботи дивовижні : неймовірні сукні з будь-якої тканини,  штани , блузи, жакети . Цей гарний одяг просто викуповують за безцінь , а продають в тричі більше , ніж заплатили. 

   До нового будинку ми їхали мовчки .Тато ввімкнув музику в машині і де-коли підспівував , уважно дивлячись на дорогу. Кожен думав про своє: я думала ,як я буду жити там де не знаю нікого, розлучатися з своїми друзями не хотілося, а жити самій мої батьки не дозволять- мені тільки 16 стукнуло. Моя мама хотіла перїхати вже давно, бо для неї з"явиться шанс знайти роботу швейного майстра, якого будуть цінувати . Моя сестра ,Лора ,якій 14років,  дивилася у вікно ,слухаючи музику у навушниках . Здавалося, що вона теж сумна через переїзд , але коли ми в"їхали в центр міста , вона почала "охкати" і "ахкати " від всього побаченого.  

  Ми зупинилися перед нашим домом. Він був дуже гарний, двохповерховий з невеличким балкончиком і терасою. Всередині він був ще кращим. Ми  з Лорою погналися на 2 поверх обирати собі кращу кімнату.

Зайшовши до вітальні ми з Лорою переглянулися і просто стояли з відкритими ротами . Наш новий будинок був в два рази кращим , ніж попередній. Вітальня була простора , мала два вікна, які чудово осітлювали її. Біля стіни стояли дві на відстані вітрини, які були заповнені книгами. Посеред цих двох вітрин стояв невеличкий комод, на якому стояла невеличка вівтарна статуетка богині  війни Морриган , годинник і ваза з ромашками. Зверху ,над комодо висіло велике прямокутне зеркало.  Навпроти