5

Сварожич сфокусував пустий погляд на своєму колезі та простягнув долоню з розправленими пальцями. Ілля відчув, як всередині нього зароджується пекельний вогонь, що збільшує свою температуру. Роман намагався підпалити його, проте Перун зумів поставити магічний блок і стати майже не піддатливим до таких чарів. Біль все ще жеврів слабким полум`ям у його тілі, але більше не розгорався. Хлопець спробував достукатися до свідомості Романа, яка потопала у пітьмі:

- Це не твоє бажання. Борися з темрявою, випали її благодатним вогнем зі свого серця.

Сварожич хижо посміхнувся і його меч загорівся вогнем. Широкими кроками почав наближатися до Іллі, а потім пришвидшився й опинившись біля нього, замахнувся на хлопця. Перун виставив свою зброю у відповідь і їхні мечі схрестилися. Вони рухалися у бойовому танці. Палаючий меч пронісся біля живота Іллі, ледь його не розпоровши. Зброя зачепила футболку і на улюбленій щасливій речі юнака з`явилася дірка, яка загорілася червоно-жовтим вогнем. Хлопець відчув на своєму животі лоскіт, що обпікає. Зняти футболку заважав Роман, який не припиняв завдавати удари. Щоб язики полум`я не поширилися далі, Перун вирішив застосувати свою магічну силу. Несподівано небо затягнуло хмарами й масивні краплі води почали падати на землю. Дощ посилювався і зрештою загасив не тільки одяг, а й меч Сварожича.

Роман злісно глянув на хлопця. Здавалося у цьому погляді він вклав всю ненависть світу. Ілля не хотів боротися з ним, тому зважився на відчайдушний крок. Підняв руку до гори й в ній яскравим синім вогнем засяяла блискавка. Загрозливий звук грому загуркотів позаду. Перун, з важким каменем на серці та докорами сумління, які отруйними шипами проштрикнули душу, направив блискавку на свого товариша. Його тіло пронизало електричним струмом і хлопець упав на мокру землю. Ілля знав – Сварожич живий, адже убити його таким чином неможливо. Сподівався, що поки отямиться Роман, йому вистачить часу, щоб поквитатися зі Змієм та звільнити кохану.

Не вагаючись, вийняв списа із закривавленим вістрям з мертвого василіска та зайшов до будинку. Прохолода невидимою ковдрою огорнула його тіло. Всередині знаходилася одна простора зала з кам`яним  вівтарем по центру, на якому без свідомості лежала Віра. Поспішив до неї та взяв холодну руку у свою теплу долоню. Нахилився та уважно вдивлявся в її обличчя, прислухався до кожного звуку. Дівчина рівномірно дихала і це трохи заспокоїло Іллю. Крапля води стекла з його чорного волосся та впала на бліду щоку Віри.

Позаду почулись тихі кроки. Ілля міцно стиснув спис в іншій руці та різко розвернувся. Побачив перед собою Скипера, який замахнувся на нього масивною клешнею. Хлопець ухилився та витягнув спис уперед, цілячись в істоту. Змій перехопив клішнею зброю та одним міцним натиском розламав дерев`яний держак надвоє. Наконечник із дзвінким звуком впав на кам`яну підлогу, а у руках хлопця залишилася лише не потрібна палиця. Скипер зашипів:

- Якщо вб`єш мене, то твою кохану вже ніхто не розбудить з глибокого сну, адже я її вкусив своїми зубами. Моя отрута проникла в її слабке тіло та здолало цю нікчемну людину. Разом зі мною ти позбавиш життя і свою дівчину.

Ілля знав – Змій говорив правду. Він пам`ятав легенду, в якій пробуджували з такого сну за допомогою цілющої води, тільки де її взяти навіть не підозрював.

- Чого ти хочеш? – хлопець намагався говорити впевнено та не виказувати свого хвилювання. Скипер загрозливо висунув язика:

- Твоєї смерті.

Перун, не чекаючи нападу ворога, впустив дерев`яну палицю та витягнув з ножна меча. Прицілився ним у гнучку голову, але зброя одразу була перехоплена міцною клішнею. Іншою кінцівкою суперник зробив спробу ущипнути руку. Ілля зробив різкий крок назад, проте вибрати меч з міцного полону клішні не вдалося. Довелося розтиснути пальці й залишитися без зброї. Скипер, потішаючись своєю перевагою, відпустив меча на підлогу. Перун стояв беззбройний, але помирати він не збирався. Швидко опустився на коліна та підняв наконечник списа. Не вагаючись, поцілив ним у серце Скипера і користуючись своєю магією прикликав блискавку. Електричний розряд пронизав тіло Змія. Істота, оголюючи свої гострі зуби, жалібно зашипіла. Ілля не припиняв свої тортури. Сподівався хоча б на деякий час знешкодити створіння.

Раптом, Скипер Змій загорівся. Хлопець нетямуще перевів погляд і побачив Романа, який розпалював вогонь у тілі ворога. На одну мить темрява наповнила кімнату, а тоді зникла, поступившись світлу. Скипер Змій перетворився на попіл, який витанцьовував у повітрі, повільно опускався до низу. Ілля злегка посміхнувся:

- Вирішив приєднатися?

- Не лише тобі нищити цих потвор.

Хлопець радів, що Роман повернувся до свого колишнього стану. Знесилившись, Змій приклав пітьму, яка наповнювала Сварожича і цим самим звільнив його від темряви. Ілля підійшов до коханої, яка лежала непорушно.

- Можеш її розбудити?

- Спробую. – Сварожич наповнив її душу благодатним вогнем і Віра розплющила очі.