30 Глава

ТАНЯ

Араторн пішов, а я так само сиділа в кріслі. У голові крутилися різні думки, і всі були не дуже райдужними. Пропозиція темного, здавалася мені зрадою.

Невже йому не буде гидко, торкатися дівчини, після свого брата? Хай він хоч тричі буде королем!

А я? Адже я не зможу лягти з не коханим, а потім дивитися в очі коханому, як ні в чому не бувало.

Я все життя боялася цього. Боялася вийти заміж не з кохання. Боялася вступати в інтимні стосунки до весілля. Боялася стати самотньою матір'ю.

Для мене заміжжя, це взаємне кохання, вірність і відданість на все життя. Невже Араторн не розуміє, що якщо стану дружиною Аранеля, то навіть якщо король і відпустить мене, то не зможу бути з коханим? Мені совість не дозволить. І сором.

Та я просто не зможу жити з людиною, і думати, що він розуміє, що підібрав недоїдки з королівського столу. А згодом він почне презирхати мене і тихо ненавидіти.

Я не зможу так жити, бачачи в очах коханого жаль, що не він став моїм першим чоловіком.

Лейла і Лейра почали пурхати біля мене. Незабаром розпочнеться нове випробування відбору, потрібно приготуватися, зібратися. А ще не завадило б перекусити.

Лейра одразу вирушила за сніданком, а Лейла допомогла мені одягнути Східний костюм. Сьогодні на випробуванні учасниці мають продемонструвати сольний танець. Я нічого більше не придумала, як танець із шаблею. Інших я не знала, а це ми з одногрупницями ставили в інституті на День талантів. Нам пощастило, що Каріма, однокурсниця, була родом з Арабських Еміратів, а танець із шаблею у них вчаться танцювати мало не з пелюшок.

Лейра зчитала з моєї пам'яті костюм, стегнову косинку з дзвінкими монетами, і шаблю. Правда шабля виявилася не бутафорською, а справжнісінькою, бо її довелося замовляти у королівського коваля-зброяра, з намальованого ескізу. Дякувати богам, він зробив її з легкого металу.

Я стояла посеред вітальні і відбивала ритм ногою, монетки побрякували на стегні, коли двері різко відчинилися і увійшла Лейра з підносом у руках.

Дівчина була блідою як поганка, і припала спиною до дверей.

— Татія! – ледь чутно прошепотіла вона.

— Що трапилося? - запитала у неї.

— Катастрофа! - так само тихо, відповіла вона.

— Ти можеш говорити виразно? - тупнула ногою Лейла. — Ти так до серцевої хвороби доведеш. Говори негайно, що сталося?

— Індивідуального танцю не буде! – перелякано вигукнула дівчина.

— Як не буде? – в один голос спитали ми з Лейлою.

— Щойно всіх служниць лур, зібрала пані Раналлі і повідомила, що випробування проходитиме в лабіринті, а індивідуальний танець скасовується. Так що ми повинні простежити, щоб лури одягли, щось просте та комфортне на випробування.

— Так, почекай, який ще лабіринт? – перепитала я.

— В Елателі немає лабіринтів! - перебила мене Лейла.

— Вже є! - Лейра кивнула у бік балкона і ми всі троє вирушили туди. — Він з'явився годину тому. З нізвідки.

Ми дивилися на лабіринт із живоплоту. Там де ще вранці був доглянутий королівський сад, що перетікав у парк, тепер височіло зелене павутиння стін з високих, рівно підстрижених кущів.

— Я колись читала, що лабіринт з'являється на відборі, якщо відбір проходить не за правилами. - замислено видала Лейла. — Але востаннє він з'являвся майже тисячу років тому.

— Що означає, що відбір проходить не за правилами? - здивувалася я. — У цій вашій книженції, Правила відбору, яка описана за черговістю кожного випробування. Сьогодні має бути індивідуальний танець наречених. Хіба проходження цього самого лабіринту, чи не є саме собою порушення правил відбору?

— Коли я поверталася з кухні, то зустріла Ульвена. – щоки Лейри зашарілися. — Він сказав, що на арці входу в лабіринт написано, що будуть скинуті маски та відкриті справжні почуття. Не уявляю, що це означає.

А мене її слова насторожили. Що якщо в цьому лабіринті з'являться мої сили, і король зрозуміє хто я насправді?

І що мені тепер робити?

— У будь-якому разі, ти не маєш вибору, як пройти це випробування. - промовила Лейла. —

 Як і у короля. Лабіринт це воля богів. Він може її проігнорувати. Але й тобі не варто боятися. Я читала, що істина відкривається лише перед тим, хто проходить лабіринт. Те, що він бачить, призначене лише йому. Інші не впізнають ту істину, яку ти пізнаєш у лабіринті. Але це дасть тобі можливість зробити правильні висновки і переоцінити те, що ти зараз маєш.

— Якщо чесно, то я нічого не зрозуміла з усього того, що ти щойно сказала. Ось зовсім! Ні краплі! - посміхнулася я.

— Просто налаштуйся, що все буде гаразд. І тоді лабіринт не скривдить тебе. – багатозначно промовила Лейла.

— Заспокоїла! - з сарказмом відповіла їй.

*****

За годину всі учасниці відбору стояли перед входом у лабіринт. Арка переливалася всіма кольорами веселки, а незнайомі руни за її контуром переливались золотом.

— Вам нема чого боятися. - мовила розпорядниця. — Ті, хто вже отримали пропозиції від наречених, отримають знак у вигляді мітки, що допоможе вам ухвалити рішення, якщо на вашу руку претендують відразу кілька чоловіків. І вже завтра ви повинні будете оголосити про своє рішення. Відбір для вас буде закінчено. Іншим же, лабіринт може надати своє випробування. І тільки від вас залежить, пройдете ви його чи ні. Також він покаже вам, гідні ви бути королевою чи ні.

Щось надто багато цих «чи ні».

У цей момент, до нас підійшла Десна, у супроводі варти.

— А вона що тут робить? - прошепотіла я Мойрі, що стояла поруч.

— Ну так, це випробування лабіринтом! Його можна відкрити лише двічі. Учасники відбору з чоловічого боку вже увійшли до нього. Тепер ми. - почала пояснювати мені Мойра. — І хоч Десну перевели на індивідуальне проходження відбору, до лабіринту вона має увійти з усіма.

— Стривай! Що означає перевели на індивідуальне проходження? Адже її заарештували за замах на Араторна! І здається виключили з відбору.- не втрималася я.