Глава 22

 Два білих вовка біля озера дивилися один на одного. На вулиці нічка, вітер колише дерева, озеро грає фарбами. Всюди звуки природи. А два вовка дивляться один на одного.

 - Що тепер? - запитала Аза, "зморщивши лоба, бо не розуміла, що робити". - Багато сірих вовків бігають по місту.

 - Я не знаю. У нас не було наказу битися з ними. Але нам доведеться думати самим, бо не можемо покладатися тільки на накази. - відчайдушно відповіла Багі.

 Шериф дивився, як дзвінки не стихають, все дзвонять і дзвонять.

 - Шерифе, що нам робити? - запитала його Джулія.

 Він подивився на всі боки.

 - Я не знаю.

 - Я вже домовилася з мисливцями, вони будуть тут за годину, - повідомила Діна.

 В караоке близнюки і Роккі продовжували сидіти на дивані, тримаючись один за одного. Ліам намагався заспокоїти Райлі, але і він сам відчував, що щось не так.

 - Райлі, - прошепотів він. - Ти чуєш?

 - Що? - запитала Райлі, тремтячи.

 - Звуки, - сказав Ліам. - Ніби вони наближаються.

 - Це правда? - запитала Райлі, тремтячи.

 - Я не знаю, - відповів Ліам. - Але нам треба бути обережними.

 - Перестань, - сказала Роккі. - Ти лякаєш ще більше свою сестру.

 Ліам обійняв свою сестру.

 - Заспокойся, не плач, все буде добре.

 - Ми разом, і це головне. Ми повинні триматися разом і допомагати один одному, - сказала Роккі, дивлячись в очі близнюкам.

 Вони знали, що попереду на них чекає важка ніч, але разом вони були готові до будь-яких випробувань.

 - Але є одне але.

 - Я не зрозумів тебе, Роккі? - запитав Ліам.

 - В сусідніх кабінках веселяться наші однокласники, і якщо почнеться бійка, ми зможемо захиститися, а вони?. - "її бентежило, що вона не мала плану як захистити людей, які по сусідству".

 Аш продовжував дивитися в ліс прямо на очі сірого вовка. Майя стояла неподалік і тремтіла, бо не знала, чому білий вовк тримає в пащі м'ячик і дивиться в бік лісу, і не рухається, тільки гарчить.
Він повернув голову, подивився на Майю, злякано виплюнув м'ячик з пащі і кинувся на сірого вовка. "Ліпше я перший нападу, ніж побачу, як він нападає на дитину," - подумав він.

 Біля озера не довго думаючи.

 - Давай по запаху спробуємо їх знайти, - сказала Аза.

 - Ти жартуєш?  Яке по запаху можна знайти, коли вони як блискавки побігли? - з усмішкою відповіла Багі. - По криках людей ми можемо спробувати їх знайти, але треба робити це делікатно, не налякати людей ще більше.

 - Я тебе зрозуміла.

 І два білих вовка ушли в тінь і побігли в місто шукати по криках сірих вовків.

 У відділку Шериф і його підлеглі збирали спорядження, яке їм знадобиться для полювання.

 - Беріть рушниці, я не думаю, що пістолети тут знадобляться, - сказав шериф.

 До відділку зайшли Ілайджа і кілька мисливців.

 - Що відбувається? - запитав Ілайджа.

 - У нас по місту бігають сірі вовки. Ти думаєш, чому ми тут збираємося? - відповів Декс.

 - Беріть більше зброї, я чула від Арчера, що вовків багато, - сказала Еверлі.

 Ілайджа дивився на те, як швидко бігають поліцейські в відділку.

 - Сподіваюся, ми вчасно, - сказав він, дивлячись на Шарлотту.

 - Так, я сподіваюся, допомога мисливців не завадить поліцейським, - сказала Шарлотта.

 Аза і Багі, почувши крики людей, що лунали з боку будинку, кинулися до джерела шуму, їхні серця билися від тривоги. Вони побачили, як один з сірих вовків, з диким блиском в очах, кинувся на дівчину, але Аза, не вагаючись, зі стрибком збила його з ніг своїм тілом.

 - Аза! - крикнула Багі, бачачи, як вовк падає на землю.

 - Допоможи! - сказала Аза.

 - Тоді нам треба діяти швидко.

 Аза і Багі переглянулися, їхні очі спалахували люттю, а тіла були напружені від рішучості. Вони розірвали тишу гуркотом стрибка вперед, кожен рух наче по команді. Аза, зігнувши свої могутні лапи, вдарила противника зліва, зубами вгризшись в м'які місця на шиї. Багі, розмахуючи своєю важкою лапою, нанесла нищівний удар з правого боку, спрямовуючи кігті до обличчя ворога. Їхні зусилля були бездоганно синхронізовані, кожен напад доповнювася діями іншої. 
Сірий вовк, спійманий зненацька і болючим ударом, відчайдушно намагався відбитися, виляючи тілом і навмання кусаючи, але його рухи були хаотичними та безрезультатними. З кожним ударом Ази і Багі його сила слабшала, а опір ставав все менш організованим. Аза, не відпускаючи здобичі, вгризлася в його шию з новою силою, тоді як Багі, з розмаху, завдала йому нищівний удар лапою по голові, змушуючи ворога стогнати від болю. Через кілька хвилин боротьби, сірий вовк впав на землю, його тіло нерухоме і безжиттєве. Аза і Багі, важко дихаючи, зупинилися на мить, розглядаючи результат своїх зусиль. Перед ними лежав непритомний сірий вовк, повністю переможений і нездатний продовжувати боротьбу.

 - Ми перемогли, - прошепотіла Аза, дивлячись на  непритомного вовка.  

 - Так, ми перемогли, - відповіла Багі,

 - Що тепер з ним робити? - прошепотіла Аза, дивлячись на Багі.

 - Ти чому на мене так дивишся? Він же живий. Треба його звідси забрати, - відповіла Багі.

 Два білих вовка, переможці в цій нерівній битві, схопили сірого вовка за шкірку зубами і потягнули його в тінь, де вони зникли з поля зору.

 У відділку Шериф і його команда нарешті зібрали все необхідне для полювання.

 - Я не знаю, що там відбувається, але думаю, що ми повинні вирушати! - сказав Декс.

 - Звичайно, - відповів Ілайджа. - Ми допоможемо вам.

 І, не чекаючи, всі вибігли з відділку. Сіли по машинах і поїхали в різні сторони, звідки були дзвінки.

 Біля парку шериф, Джулія і ще кілька мисливців зупинилися і вийшли з машини. 

 Декс подивився на Джулію.

 - Тут їх бачили найбільше, - сказала вона.

 - Ну, давай пройдемося, - сказав Декс.

 Не довго вони ходили, коли з лісу вибігло кілька вовків, їхні очі спалахували злістю, а зуби були оголені, вони рухались прямо на них, готові до атаки.