БІлий Вальс

ОСІННЯ СПОВІДЬ

Я грішна перед Вами, 
пане мій, 
що, пам’яті збиваючи пороги,
шукала Вас у собі, 
наче Бога,
коли звучав для іншої Ваш сміх...

Ішла за Вами
І губила Вас 
отам, де Ви давно відшепотіли,
де голос, затаврований у тілі,
у танці літа передчасно згас…

Я согрішила, знаю, 
пане мій.
Мені мовчання Ваше -
не під силу.
Забути Вас 
я Господа просила,
ті спогади вбивала,
та - без змін…

Чи Ви мені пробачите колись
терпке мовчання 
у хвилини болю?
Мій пане, 
заберу його з собою, 
ступаючи у жовтий падолист…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше