Розділ 2 Все дуже складно по житті

- І так  - в кінці робочого дня, помічниця - наставниця, призначе їй покійною ( Соня в котре дивувалася   грунтовному підходу небіжчиці )показувала документи , графіки , плани.

- Пані Єва , скажіть простіше. 

 За цей час навчання , і входження в справи , дівчина розуміла одне- економіка , фінанси, документообіг то не її.

 Сидівшо навпроти, коротко стрижена білявка дістала сигарету з сумочки. Запаливши сказала :

- Ми в повній дупі. В результаті росслідування смерті...

- Убивства. - поправила Соня - Її убила її племінниця.

- Нам від цього не легше. - ще одна затяжка - Почалося розслідування. Були оприлюднені махінації вашого покійного дядечка Богдана.

- Не так багато він вже і брав.

- Це все відносно. До того ж головне , що в принципі він ,відверто кидав партнерів. Це підмочило довіру до нас. Та й ваш , підвішений статус не зовсім зрозумілий для партнерів.  Люди хочуть стабільності. Особливо в настільки не простий час. 

- Ясно. - сказала Соня, не знаючи більше що сказати. - Ще є щось? 

- Та ні. Я піду. Вечір вже. 

 Дівчина розвернулася в кріслі. За вікном вже сутінки спускалися. Вийшовши з кабінету, вона відкрила двері свого Жучка.

 Єва наполягала аби спадкоємиця, як мінімум частини бізнесу, зміна авто на щось більш статусне. Але дівчина стояла на своєму. 

 Завівши автівку вона поїхала. Кермо саме повернулося в напрямі дому Олександра.

 З цим хлопцем , все було не просто. Дуже непросто. Настільки що його номер періодично переіменовувався з Милий , Любий , Коханий періодично переіменовувався в Паскуда,  Сволота, Козел. 

 Який і був набраний. Виклик ішов ,але відповіді не було. Жучок вже заїджала в двір ,поки Соня  сама себе обманюючи:

- Може не чує. В душі там. 

 Стрельнувше в голові -" Ага. Хтось спинку натера"  - постаралася викинути по далі. Не зуміла. 

 Підійшла до дверей , які відкрила своїм ключем. Зайшовши в коридор , згадувала яку щасливою була в перші літні дні. 

 Їх стосунки , зайшли настільки далеко , що почали жити разом. Поговорювати вже стали про заручини.

 Тріщина пішла , з моменту роботи. Соня почала вникати в справи компанії. З'явилася секретарка , яка дуже скоро опинилася в їх ліжку. 

 Як в поганому анегдаті- прийшла раніше до дому, а Олександр з відпросившоюся секретаркою в ліжку. 

 Секретарки в неї і до сьогодні немає. А з нареченим, одна блогерка вдало висловилася Сходяться до першої спідниці.  

- Соня ти - голос консьєржки , привітної жінки років шестидесяти привів  до тями. 

- Доброго вечора Маргарита Павлівна. А Олександр в себе?

- Та він то в себе - жінка печально зітхнула - Тільки ти краще не іди. 

- Когось привів - стиснувши зуби , констатувала факт дівчина. 

 Консьєржка опустила очі. Дівчина ж мовчки вийшла на вулицю. Сівши в Жучка, в істериці почала бити кермо автомобіля.

 Випустивши пар , опустила голову на ліктіі розридалася. Витираючи слюзи, дістала телефон, і набрала Даню. 

- Так - пролунало з того боку.

- До тебе можна? Мені більше ні до кого піти. 

 Брехуха пронеслося в голові. Повисла пауза. 

- Приїжджай.

 Соня завівши мотор , виїхала з подвір'я. З Данею в неї було...було. Вона сама не знала що.

 Одружений чоловік, хай хоча і максимально вільними стосунками. Брат убивці тітоньки Агнес, син дядечка Богдана, який значну свинню підклав своїми махінаціями. 

 Та і з його боку Соня ,яка відправила його на лікарняне ліжко. А коли вона вийде з коми, перестаралася вона дещо тієї ночи, то й під слідство. 

 Все це , аж ніяк не сприяло якомусь зближенню. Але...але їхала вона до нього , а він чекав на неї.

Ох і складне життя у дівчинки.