Глава 6

Ввечері до кімнати повернулася Сюзанна, а Меггі одразу розповіла їй про пригоди у нічному клубі. Вислухавши подругу, білявка ще довго обурювалася через поведінку Ланді, але коли дізналася про щедрий подарунок Саймона, то на радощах стрибала до стелі.

— Та невже?! Аж двісті ліртів?! Оце ощасливив! — зблиснувши сірими очима, запалила цигарку. — Меггі! Після цього навіть не думай працювати офіціанткою! Такі грошиська... У вихідні поїдемо до мене, зрозуміло? Жодних нічних клубів!

— Я й сама вже не рада, що сунулася туди, однак... Гроші на дорозі не валяються, а я... Куплю для братиків новий одяг і смаколики, відправлю посилку в селище, ото зрадіють! Ще й мамі куплю нову спідницю та шовкову хустину! — насамперед Меггі думала про рідних.

— Слухай... То ти притягла стільки ковбаси, аби задобрити ту мордяку? — оглядаючи вміст холодильника, Сюзі побіжно кивнула на Сніжка, а той враз опинився біля дверцят. Вимогливо нявкнувши, потягнувся лапою до полиці, де лежали апетитні палиці ковбаси.

— Сюзі, наріж йому трохи... Не встигла погодувати Сніжка... Мабуть, він голодний, — стоячи біля плити, Меггі помішувала макарони. — Заразом і ми повечеряємо...

— Гадаю, цей ненажера і від макаронів не відмовиться, — нарізаючи ковбасу, Сюзанна кинула шматок на підлогу, а котяра одразу підхопив його зубами. — Яке ж ти ненажерливе... Наче прірва! Тут і двісті ліртів не вистачить, аби прогодувати...

Зрештою дівчата поклали Сніжку у велику миску чимало макаронів з маслом, також не обділили і ковбасою. За кілька хвилин котяра спорожнив миску з їжею та задоволено облизався, вочевидь таки наївся. Хоч Меггі і сподівалася, що її ситий улюбленець уляжеться спати, але натомість він зиркнув на неї якось задумливо й стрибнувши на підвіконня, за мить шуснув у прочинене вікно.

— Диви-но! І куди ж звіявся на ніч? — Сюзанна знизала плечима, переглянувшись з не менш здивованою подругою.

— Хоч куди пішов, але впевнена, що повернеться, — чомусь Меггі вже у цьому не сумнівалася, хоча й тривожилася за Сніжка, аби лише не зустрівся з дворовими собаками...

— Звісно, повернеться! Тут стільки ковбаси, що гріх не повернутися! — затягнувшись цигаркою, Сюзанна, як завжди, увімкнула транслятор, щоб послухати останні новини.

+++

— Саймоне... Де ж тебе завжди носить? — нервово постукуючи пальцями по стільниці, Ніл Віндсар розвалився у шкіряному кріслі за столом власного домашнього кабінету. Інтер'єр приміщення був витриманий у стилі мінімалізму, де кожна річ мала своє місце і призначення. Віндсара завше дратував надмірний декор, як і нагромадження дрібничок, оскільки це неабияк відволікало від роботи. — Вже котрий день ти кудись зникаєш... Хіба не розумієш, що слід готуватися до виборів? — він свердлив щойно прибулого синочка крижаним владним поглядом.

— Саме цим і займаюся, — схоже, Саймона геть не лякав сердитий голос батька. Іронічно хмикнувши, молодий маг з поважним виглядом опустився навпроти нього на шкіряну канапу та величаво затягнувся сигарою, задумливо мружачи блакитні очі. — Насправді хочу покращити передвиборчу програму...  

— Покращити? В нас є піарники, нехай вони цим займаються! — невдоволено буркнув батько. — Ти б краще подумав про свою репутацію! Мені вже доповіли про твої вибрики у клубі «Зоряний Птах»! Навіщо ти влаштував бійку заради якоїсь офіціантки?! Ще й побив юного Ланді, сина ректора університету! Його батько у гніві, хоча не посміє погрожувати нам судом...

— А що такого? Я захистив дівчину від того мерзотника, який її кривдив, — Саймон лише розвів руками, ще й криво посміхнувся. Як завше, впевнено та зухвало, чим дужче дратував поважного батечка.

— Відколи ти вирішив погратися у благородство?! Як відомо, ти ніколи не кидався захищати офіціанток... — Ніл стиснув губи, продовжуючи свердлити сина холодним вивчаючим поглядом. — Та дівиця... Хто вона? Однозначно привернула твою увагу, чи не так? Якщо вже вирішив розважитися, то роби це тихо, без зайвого галасу, без наслідків... Ти ж не забув, що в тебе є наречена? Як на мене, вигідна кандидатура... Не досить того, що Аманда вродлива, ефектна, ще й походить з поважної сім’ї Блейрінів...