Глава 1

— Кевіне! Ставлю тридцять ліртів, що Меггі сьогодні тебе знову продинамить! — Рон знущально гигикнув. — Хоч дівчата охоче стрибають у твоє ліжко, але Меггі Грін в нас «міцний горішок»...

— Саме це мене й розпалює, — закинувши ногу на ногу, Кевін затягнувся сигарою. — Немає такого «горішка», який я би не зумів «розколоти»... Навіть впевнений, сьогодні нарешті помацаю ту ветеринарку! Незабаром прийде, бо запросив її на побачення. Авжеж, пообіцяла прийти! Навіть цяцьку для неї купив, — вийняв з кишені срібний браслет з невеликим ограненим рубіном та шпурнув на лакований стіл. — Ось! Дівчата обожнюють такі цяцьки! Хоч і недорогий, але для ветеринарки згодиться, — гордовито хмикнувши, величаво вказав на прикрасу.

— Кевіне, ти вже третій місяць біля неї крутишся, а вона й досі незаймана! — ковтнувши бренді, Тім глузливо підморгнув та відсалютував склянкою бренді. — Як і Рон, ставлю тридцять ліртів, що сьогодні ти залишишся з носом!

— Це ми ще побачимо... — Кевін задумливо зіщулив обсидіанові очі. Насправді не звик програвати. Зазвичай дівчата не відмовляли Кевіну Ланді, який був не лише вродливим брюнетом, а й синочком ректора Університету Магічної Медицини. Парубок навчався у цьому закладі на п’ятому курсі, а студентки бігали за ним табунами, вішалися на шию.

— Кевіне, ви з Грін хоч цілувалися? — поцікавився Рон, наливаючи бренді й собі.

— Звісно, навіть кілька разів, — поважно мовив Кевін та іронічно скривив губи. — Зазвичай дозволяє, коли проводжаю її до гуртожитка, а коли дарую квіти, вона тане, мов сніг навесні...

Саме цієї миті Кевін з двома друзяками усамітнилися в окремій бенкетній кімнаті столичного нічного клубу та охоче ковтали замовлене бренді. Насправді парубки з нетерпінням очікували на появу першокурсниці Меггі Грін, яку Кевін запросив сюди на побачення, а дівчина погодилася прийти. Навіть не пошкодувала грошей зі стипендії на нову урочисту червону сукню, також витратилася на таксі, яке наближалося вечірніми вулицями міста Скайбург до нічного клубу «Магічні Зорі».

Розрахувавшись з водієм, дівчина влетіла у приміщення. З танцювальної зали гучно лунала сучасна музика, але Меггі поспішала тьмяним коридором до бенкетної кімнати, де домовилася з Кевіном про зустріч. Авжеж, цей парубок одразу припав їй до серця! Здавався галантним, ввічливим, з гарним почуттям гумору... Меггі Грін охоче відповідала на його залицяння. Кевін поводився так, наче між ними не було соціальної прірви, хоча він і син поважного ректора, а вона — донька фермера, яка приїхала на навчання до столиці з глухої провінції та поступила на ветеринарний факультет. Меггі завжди мріяла лікувати тварин, навіть планувала відкрити власну ветклініку, однак для цього необхідно отримати диплом.

Вперше дівчина побачила Кевіна біля аудиторії закладу та одразу замилувалася цим статним брюнетом, вони зустрілися поглядами... Парубок тоді впевнено підійшов перший. Проявивши ініціативу, одразу представився, а після теплого знайомства запропонував випити кави у буфеті університету. Відтак почав галантно та ненав’язливо залицятися, крок за кроком підкорюючи чисте дівоче серденько...  

Затамувавши подих, Меггі з завмиранням серця наблизилася до дверей бенкетної кімнати, незабаром побачить свого «принца на білому коні»... Авжеж, Кевін Ланді — справжній ідеал, дівчина летіла на це побачення, мов на крилах! Вже третій місяць витала у хмарах, однак до сьогоднішнього вечора й гадки не мала, що доведеться боляче гепнутися з неба на камені жорстокої реальності. Тихенько зупинившись біля прочинених дверей, Меггі мимоволі підслухала парубочу розмову, а кожне слово нещадно жалило отруйною голкою...

— Б’юся об заклад, таки затягну у ліжко ту ветеринарку! — впевнено випалив Кевін, затягуючись сигарою. — До того ж, навіщо скупитися? Ставлю чотириста ліртів! — завзято зблиснув очима, а хтось з друзів аж присвиснув, сума велика навіть для багатого синочка ректора. — Якщо не сьогодні, то за тиждень позбавлю її невинності!

— Ого! Грошенят чимало, нам з Роном дістанеться по двісті! — Тім не поділяв оптимізму зарозумілого брюнета. — До речі... А якщо навіть і затягнеш її у ліжко, то що далі? Вона ж не даватиме тобі проходу! Як і інші наївні дівчатка, щебетатиме про шлюб та сумісне рожеве життя...

— Вища Магія... Тіме, ти сказився?! Який шлюб?! — закотивши очі, Кевін аж нервово закашлявся від диму сигари. — Мабуть, іще кілька разів «порадую» її десь у кімнаті гуртожитку й все на тому! Та щоб я... Одружився з ветеринаркою, від якої смердить тваринами?! — пирхнувши, гидливо скривився. — Уявляю реакцію мого батька... Він би мені голову відірвав, якби я привів до будинку таку обраницю! За десятибальною шкалою магії повітря в неї відмітка аж мінус шість! До того ж, батьки знайдуть мені кралю з нашого кола, з високою магічною відміткою... — гордовито підібгавши губи, протнув друга докірливим поглядом. — Ну ти й сказав, Тіме! Як у муку пернув! Одружитися з донькою фермера?!

— Та я пожартував! — Тім радше кепкував, ніж виправдовувався. — Наразі мене хвилює наше парі... Отож, Кевіне, якщо за тиждень не «зірвеш квітку», то ми з Роном отримаємо по двісті ліртів! Звісно, доведеться надати нам відверті відео з доказами! І навіть не намагайся надурити з монтажем, ми це можемо перевірити...

— Знущаєшся?! Який монтаж! Буде вам відео! — допивши бренді, Кевін брязнув склянкою об стіл. — Справжнє «кіно», без монтажу! Однак не забувайте, після перегляду того «кіно» з вас по двісті ліртів, бо я виграю це кляте парі!

Стоячи за дверима, Меггі заціпеніла, наче скували залізними путами. З обличчя вмить зник звичний рум’янець, як і благоговійна усмішка, що змінювалася гримасою гіркого болю, в очах мимохіть проступили сльози образи та приниження... Почувалася так, наче щойно безжально розчавили, втоптали у багнюку. Ветеринарка, від якої смердить тваринами — ось ким насправді вона була для Кевіна Ланді, ще й стала предметом парі!

Дорогі читачі! Запрошую до читання новинки, де на вас очікує чимало пригод! Не забувайте - ваша підтримка безцінна та надає автору снаги) Сподіваюся, ця історія вам сподобається!