11

     Відпочивати на озері Дарині сподобалось, хоча була вона там лише три доби. А потім дівчина з батьками повернулась до міста. Батьки знову пішли на роботу, а Дарина лишалась вдома сама. Батьки пропонували дівчині поїхати знову в село, але вона відмовилась, зіславшись на те, що потрібно готуватись до нового навчального року. Хоча насправді Дарина протягом цих днів не відкрила жодного конспекту чи книги. Вона сумувала і з нетерпінням чекала вересня, щоб знову піти в університет. Вона надіялась, що у неї з’явиться багато справ і не буде часу на «дурні» думки.

    І ось нарешті настав вересень. Дарина одягнувши гарний одяг, поспішила до університету. Вона зустрілась із однокурсниками, серед яких були і друзі дівчини та життя завирувало сповна. Лекції, пари, курсові, а ще походи на каву, піцу чи в кіно в компанії однокурсників. І часу у Дарини на щось інше не лишалось.

     Але ще у перший день навчання, Дарина проходячи повз дошку об’яв зупинилась і, ніби випадково, переглянула списки першокурсників. Він там був. Вступив на кафедру менеджменту. Отже, із Костем вони зрідка бачитимуться.

     Якось вони зустрілись в університетській столові. Дарина несла піднос із їжею до свого столика, а Костя тільки йшов робити замовлення. Їхні погляди на мить зустрілись, але вони мовчки пішли у різні боки. Потім вони декілька разів бачились біля гардеробу, але й там зробили вигляд, що не помічають одне одного.

      А якось Дарина помітила Костю у читальному залі. Він був не сам, поруч з ним сиділа симпатична дівчина. Вони разом готували якийсь реферат чи, може, доповідь. Костя в якийсь момент відірвав очі від підручників і побачив Дарину, а вона швидко пішла геть.

     «Отже, одної Тані йому мало! Ще потрібно! – Подумки вирішила Дарина. – От негідник, шкода, що до Тані не маю номера! Хоча… може, й Таня в столиці теж не сумує…»

      А потім Дарина пригадала, що Мишко, її однокурсник, пропонував пригостити її гарячим шоколадом за те, що вона допомогла йому зробити лабораторну. Дарина тоді сказала, що не хоче гарячого шоколаду, а однокурсник сказав, що якщо надумає, то відразу нехай дзвонить. От і Дарина вирішила, що настав час попити гарячого шоколаду.

     А Костя тим часом завершив парну роботу із Ліною. Куратор сам розділив студентів на пари, аби вони вчились працювати разом. Напарницею Кості випала Ліна, досить гарненька дівчина, та дуже нудна! Хлопець не міг дочекатись, коли вони вже завершать підготовку і підуть по своїх справах. Він дуже зрадів, коли Ліна відмовилась від його пропозиції попити разом кави і пішла додому. А Костя дуже хотів випити смачної кави. Звісно, що у гуртожитку він такої не зробить, тому хлопець вирішив зайти в кафе. Він вже кілька разів там бував і знав, що кава там дуже смачна. Щойно він відчинив двері закладу, що відчувся ароматний запах кавових зерн. Костя аж очі закрив, у передчутті смачного напою. А коли він розплющив очі, то побачив Дарину. Він протер очі і знову придивився, та безсумнівно це була вона. Сиділа за столиком і щось смакувала. А поруч із нею сидів юнак. Костя передумав пити каву, вирішив, що обійдеться і подався в гуртожиток.

     «Ага! Тато казав, що потрібно наважитись і зробити самому перший крок! Але що дасть цей перший крок, як вона вже з кавалером сидить! Що вона відповість на мої слова, звісно, що нічого! Лише посміється!» - Думав Костя, ідучи в гуртожиток.