2

     До бабусі і дідуся Дарина їхала електричкою майже годину. І весь цей час у неї з голови не виходив хлопчисько, що збив її по дорозі у бібліотеку і ще й так зухвало повівся із нею. І треба ж таке?! Він їй  весь настрій зіпсував, а вона ще й думає про нього!

   На вулиці пройшов невеликий літній дощик. Але в електричці було душно і неприємно пахнуло якимись зіпсованими продуктами, ліками і ще чимось невідомим для Дарини. Тому дівчина дуже зраділа, вийшовши на свіже повітря, і стала дихати на повні груди. В руках вона несла невеличку дорожню сумку, куди зібрала найнеобхідніші речі та пакет з делікатесами, які везла на подарунок бабусі і дідусеві.

      Дівчина звернула на бокову вуличку і невдовзі побачила невеликий будиночок, що вважала своїм другим домом. На лаві сиділи бабуся з дідусем. Ще мить – і Дарина у їхній лагідних обіймах.

- А чому ж не попередила, що приїдеш? – Питає дідусь.

- Звісно, я б приготувала б щось смачненьке! – Бідкається бабуся.

-  А ви, бабусю, що не приготуєте, то все смачненьке! – Щиро відповіла дівчина.

- То ходімо вже до хати, скуштуємо, що там бабуся нам приготувала, бо я якраз зголоднів! – Сказав дідусь, відчинив хвіртку і галантно пропустив вперед дружину та онучку.

      Дарина занесла сумку у свою невеличку, але дуже затишну кімнату і поспішила на кухню. А там на столі у бабусі на дівчину чекало розмаїття страв: домашня ковбаска, помідори та огірки з городу, молода картопля, смажена капуста та пухкі пиріжки зі сливами на десерт.

- Бери, донечко, пиріжка! Зараз наллю тобі ще компоту зі слив! – Трішки згодом мовила бабуся. – Знаю, що ти полюбляєш пиріжки з яблуками, та вони ще не дозріли.

- Бабусю, я із сливами теж дуже люблю… А як цього року «білий налив» гарно вродив? – Спитала Дарина про свій улюблений сорт яблук, з яким у неї асоціювалось літо у селі.

- Ну… Яблук не дуже багато. Проте всі вони великі та наливні, як намальовані. Та, правда, всі на вершках нашої старої яблуні. – Відповів дідусь. – Я сьогодні дивився, декілька яблук завтра вже дозріють і опадуть. Так що скуштуєш!

     Під вечір про неприємності в університеті Дарина вже й забула. Вона довго говорила з бабусею і дідусем, а перед сном, коли сонце почало опускатись за обрій, вийшла прогулятись у саду. Навкруги – тиша, лише де-не-де в траві сюркотали коники. Так спокійно стало на серці, так легко… Дарина йшла повільно поміж деревами, насолоджуючись вечірніми красотами. Так вона дійшла до своєї улюбленої яблуні. Придивилась і зрозуміла, що дідусь казав правду: яблук і справді не так багато, та всі вони такі вже гарні, такі налиті. Дарина любила, щоб ці яблука були добре дозрілі, бо тоді не буде кислуватості. Вона вже відмітила для себе кілька жовтуватих яблук, які завтра можна буде скуштувати… Хоча вона планує провести тут цілий місяць, тому була впевнена, що й спробує і смачних бабусиних пиріжків із яблуками.

     Погулявши в саду ще хвилин зо двадцять, дівчина повернулась до будинку.

- Може, ти хочеш десь погуляти? – Спитала бабуся в Дарини. – Бачила, якось Таню Уласову онучку, мабуть, теж в гості приїхала, ви ж колись товаришували?!

- Так, але це було, коли ми ще у школі вчились. Вона, здається, зараз у Києві навчається, можливо, вже й забула за мене?

- А ти йди прогуляйся, побачиш, забула чи ні. Та й ще кого зустрінеш! Молодь нашого села збирається на лавках біля сільради! – Розповів дідусь.

-  Дякую, може іншим разом, а сьогодні хочу відпочити. – Відмовилась Дарина. Вона побажала дідусеві і бабусі спокійної ночі і пішла спати, захопивши свою улюблену книгу.

    Дарина завжди в селі спала міцним сном. Влітку лишала вікно трохи відчиненим, щоб у кімнату потрапляло свіже повітря. Та й на цей раз так зробила. Чистенька, накрохмалена постіль ніжно огортала тіло. Дарина трішки почитала книгу і вже збиралась заснути. Але звук мопеду заважав їй це зробити. Потім почулись якісь голоси, сміх… Дарина розуміла, що розважається місцева молодь. А, може, й не тільки місцеві, а й ті, що приїжджають. Лише вона сидить вдома. Раптом Дарина чомусь розлютилась. Тут ще й собака загавкав. Дівчина піднялась з ліжка і рішуче закрила вікно і погасила нічник. Вона накрилась ковдрою з головою і нарешті заснула.