Відьма завела бранців до старенької покошеної хатини, де вікна забиті дощечками, та прив’язала до скрипучих стільчиків. Всередині панував бруд, хаос та павуки. Все складалося, як Зоряна й планувала. Вона заспокоїла Алісу дорученнями для котів і тепер слабка набридлива чаклунка не заважатиме зробити все як годиться.
— Знаєш, Арієль, твоя господиня вважає, що просто не допустити доленосної зустрічі достатньо, — відьма розсміялася. — А я думаю, що це повна дурня. Пророцтва — така паскудна штука. Скільки їх не псуй, вони все одно збуваються. Не цього року, то наступного, не наступного, то через десятиліття. Не маю жодного бажання морочитися з цим кожного Геловіна. Краще просто раз і назавжди позбавитися від проблеми. — Зоряна протягнула праву руку перед собою, над долонею з’явилося кілька невеличких вогняних кульок. — Зараз тут стане дещо спекотно.
Очі Лілі були наповнені страхом, відчаєм та нерозумінням. Однак, можливість говорити так і не повернулася.
Відьма вже замахнулася, щоб розкинути палахкотливі сфери по хатинці, коли раптом на неї вилилося повне відро крижаної води. Кульки тої ж миті зашипіли, ніби залите багаття, та зникли.
— Не сьогодні! — крикнув Артур.
Менш ніж годину тому, хлопець зміг зіграти лише одну пісню, а потім не витримав і прочитав повідомлення від Лілі. Дівчина детально написала про все, що відбулося з нею, та куди саме вона прямувала. Також пообіцяла якнайшвидше дістатися до «Райської кавусі», коли допоможе Смарагду. Однак, Артур не зміг змусити себе чекати та помчав до грумінг-салону. Зоряна повела за собою бранців у той момент, коли під’їхало його таксі. Він не встиг їм допомогти, тому вирішив зачаїтися та дочекатися слушної нагоди.
Відьма виплюнула з рота залишки води та повільно повернулася.
— Якого дідька ти собі подібне дозволяєш?! — прокричала вона просто в обличчя хлопцю, а потім вже спокійно, але єхидно додала: — Схоже, твоя матуся дарма старалася. Ви всі такі передбачувані, що аж мені за вас соромно. — кілька порухів руками й Артур також виявився прив’язаним до стільця. — Я була майже впевнена, що ти кинешся за своєю дівкою. Молодчинка! Не підвів.
Зоряна знову створила вогняні кулі й цього разу таки завершила почате. Все навколо почало потроху розгоратися. Очі бранців наповнилися жахом, але вони не могли видати жодного звука. Задоволена відьма забралася з хатинки.
* * *
Аліса переступила поріг «Райської кавусі». Вона сподівалася загладити провину перед сином. Останнім часом жінка часто ображала його, особливо під час розмов про Лілю. А такі траплялися частенько, тому їхні стосунки буквально перебували на межі повного краху. Схоже, пророцтво вже потроху починало справджуватися.
Однак, у кав’ярні Аліса знайшла лише розгублену групу, яку покинув гітарист.
— Він отримав повідомлення від дівчини й поїхав до неї, — буркнув невдоволений соліст. — Ми звісно все розуміємо, але Артур серйозно підставляє нас. Перший публічний виступ і така лажа. Якщо хоча б з вами вийде на контакт, то передайте, будь ласка, що група на нього чекає.
В Аліси аж серце опустилося. Вона з Зоряною домовилася, що вони розв’яжуть проблему з пророцтвом мирно, але зараз жінка почала сумніватися у щирості останньої. Червоноволоса чаклунка також пішла з відьомського балу, сказавши, що поїде пересвідчитися в тому, що коти справляються з дорученням. Та що станеться, якщо Зоряна зіткнеться з її сином? Які методи використає, аби спинити його?
— Артур не сказав, куди саме поїхав?
— Ну… — хлопець потер потилицю. — Ні.
— Щось ти якось невпевнено відповідаєш, — в голосі вчувалася явна загроза. — Раджу не брехати мені.
— Я краєчком ока бачив те повідомлення. У ньому було щось про котів і грумінг. Але там таке полотно прийшло… Я лише кілька фраз встиг вихопити, чесно, — почав виправдовуватися, але Аліса вже втратила до нього інтерес.