П'янка на хаті, або як на світових зірок впливає алкоголь

  - Ліса, взагалі-то, ти обіцяла погратись зі мною! - Техьон спускався зі своєї кімнати. Я лежала на дивані у вітальні і дивилася кліпи BTS, Намджун позичив мені навушники і планшет.

  - Ой, точно! Я зовсім забула. - Ві вже ніс в руках "Монополію". Хлопець всівся коло мене і почав розкладати фішки.

 - Ви граєте в монополію? - вишкірився зірочка Джей-Хоуп - Можна з вами?

 - Авжеж! Сідай.

  Через якийсь час зібралися всі. Джун випер Шугу зі своєї кімнати, кажучи, що без нього грати не зможемо.

  Було весело. Першим виграв Юнгі. Важко зізнатися, але він був дуже розумним.

 - Хьон, по правилах, ти можеш сам вибрати гру, в яку хочеш зіграти. - Ві склав "Монополію" та відклав у бік, дивлячись на фарфорового брюнета.

  Я подивилась на нього в очікуванні відповіді. Коли наші погляди зустрілися Юнгі дуже єхидно і хитро посміхнувся. Мене це насторожило. Такої гримаси я ще не бачила, страшно уявити, про що він подумав.

 - Давайте, в "Правду чи дію"

 - Але, хьон, ти ніколи раніше... - Чонгук хотів щось сказати, але різко замовк, коли погляд старшого зупинився на ньому. У тому страшному погляді легко читалося: "Заткнись, маленьке чмо"

 - Хоча ні, давайте краще в бутилочку... на алкоголь

 - А-а-а - Чонгук знову хотів щось сказати, але так само швидко замовк.

 Кумедна картина.

Вирішили зіграти на "камінь-ножиці-папір". Чонгук програв і ми послали малого в магазин за всім необхідним (сьогодні був не його день).

 - Схоже, нашому старічку захотілося згадати молодість - прожепотів на вушко Ві, Джин.

 - Так, хі-хі. - тихенько хіхікнув русявчик у відповідь.

 Двері за нашими спинами відчинилися. Це Чонгук з величезними пакетами соджу (корейська горілка)

                *Через 30 хвилин*

 Пройшло тільки пів-години, а зірки світового масштабу набухались в стєльку. Соджу дуже алкогольне. Я не пила багато. А от хлопці... Голова Техьона впала мені на плече, а з рота потекли слюні. "Хай поспить" - всміхнулась я.

 - Чімін *гик* - Джин припіднявся, підповзаючи до блондина, обійняв - Вибач! - розревівся він - Пробач, за те, що вкрав твою футболку. Це був я, я! Я - злодій. Вона мені так сподобалась.

 - Я знаю, - прохрипів у відповідь Чімін - я пам'ятаю, як в перший день ти дивився на неї. Али ти ж мій друг. Я не можу злитися на тебе. Дякую, що зізнався, і пофіг, що аж через десять років.

 - Дякую, я люблю тебе. - Джин підняв голову і близько-близько нахилився до молодшого.

 - Хьон - тихо прошепотів Чімін, важко дихаючи

 - Ей, ей, ей, ти чого! - вигукнув Намджун, обхопив руками обличчя Джина і різко припав до його губ.

  Чімін відсунувся і головою вдарився у підборіддя Хосока, удар змусив його лягти на коліна рудоволосого. Вони мовчки дивилися один-одному в очі.

  Чонгуку було не дуже добре, він спочивав на унітазі.

  Моя челюсть ледь не відвисла від побаченого, але рипатись не можна. "Не хочу будити цього русявчика на моєму плечі.

 - Ха-ха-ха - пролунав глухий сміх. Шуга спостерігав за цією сценою, сміявся і плескав у долоні. Схоже, він єдиний кому весело.