Білий Камінь
Розділ 24
Мойсей довго відновлювався після ДТП. Він боровся за майбутнє і морально, і фізично, але поруч із ним була його любляча сім'я, а також парафіяни та духовенство. Звістка про трагедію розлетілася, здавалося, по всьому світу.
Після того як Мойсея виписали з травматології, він одразу поїхав на могилу Дмитра, де вже відбулася церемонія похорону. На церковному кладовищі стояв білий граніт із гравюрою. Митрополити, архиєпископи, єпископи, протоієреї, ієреї, протодиякони, диякони, іподиякони, паламарі, монахи, схимонахи, ігумени та архімандрити зібралися навколо цього місця. Найближче стояли рідні й близькі Дмитра люди, а трохи далі — перехожі, знайомі та просто розчулені його життям люди. Багато хто плакав, хтось схлипував, і того дня не було чути ні сміху, ні видно посмішок. Цвинтарний дзвін собору тужливо розрізав тишу, лунали похоронні молитви та молитви за упокоєння душі.
Мойсей не міг стримати емоцій — на очах з'явилися сльози. Він сів на лавку, не розуміючи, як жити далі без друга, але твердо усвідомлював: він не залишить сім'ю Дмитра й допомагатиме їм доти, доки матиме можливість. Мойсей просидів біля могили кілька годин, розповідав про все, що пережив після пробудження, і пообіцяв — чи то йому, чи то сам собі, — що обов'язково подбає про його родину й зробить усе, аби винні були покарані.
#1497 в Сучасна проза
Відредаговано: 18.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
