Понеділок, ранній ранок, на годиннику тільки 5:30. Старший паламар собору, який уже три роки як іподиякон, три роки старший паламар собору і п'ять років старший паламар зміни, готується заступити на тижневе чергування — перше за два роки без свого помічника, який щойно став старшим паламарем другої зміни.
Йому нещодавно, а саме два дні тому, виповнився ювілей — двадцять років, про що він благополучно забув у процесі підвищення свого помічника. І ось сьогодні після служби відбудеться перерозподіл посад, оскільки змінилися керівники паламарського складу.
Він уже в туфлях, брюках і білій випрасуваній сорочці готується йти на зупинку, щоб виїхати до собору. Хлопець узяв свій церковний саквояж, у якому лежать підрясник, стихар та орар із запальничкою та служебником. Попри те, що він часто залишає його в паламарці, цього разу після похорону на кладовищі забрав саквояж додому, щоб зайвий раз не повертатися до храму, хоч така практика для нього й не рідкість.