білий горобець

я піду

обережно!
з неба падають поїзди,
хмари купчаться на хати,
заплітаються дрони в коси сіток,
стелять шовкові простирадла
оптоволокна
понад мазками
чорнотлінних кісток
дахів.

ти туди
не дивись,
не ходи -
там зелена земля
під сопрано степів
стогне басом 
летким,
в'яже в такт
кропіткий
нитки 
доль.

обережно!
дзеленчить гвинтокрил,
танк позбавили 
клумби троянд -
наказали спалити 
шаховий ряд
братських могил,-
він лиш квіти хотів
поливати.

поїзди 
рахували втрати,
сипали дати
жменями 
поміж білих 
крейдових гір.

ти туди не ходи.
я піду.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше