білий горобець
* * *
коли згасає біль -
залишається пустота,
дихає босими п'ятами
у потилицю бога,
плюється у стелю,
харчується сферами
самознищення,
чадить неологізмами
без мікросхеми
чи плати ініціації,
підриває палаци
самостабілізації.
просто, бо може собі дозволити.
без
надій на спасіння,
підтримку,
навіть без рації.
тиша.
втопче у землю
священне,
защемить серце прищіпкою,
закатає в асфальті
нового-старого міста
втомлені пальці,
втрачені змісти.
біль насправді ніколи не вщухне назавжди.
він лишається зморшками
біля кутиків губ,
шрамами на зап'ясті,
німою прірвою
крізь аорту
від колишнього аеропорту
і до лінії фронту.
згасають лиш погляди,
поглинуті мовчанням.
один за одним.
Відредаговано: 21.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
