білий горобець
мовчати
увійди в мої двері без стуку,
розриваючи полотна плоті,
а потім зшивай докупи
все, що лишилось брудній підлозі
на згадку про те,
що колись був я,
мав ім'я,
писав музику,
вірші та прозу,
а тепер став лиш каменем спотикання
на твоїй дорозі.
драні клапті
у кігтях пороку -
знайомий почерк,
твоя робота.
я буду рибою,
що язика проковтнула,
тиша, довжиною з життя,
поглинає теперішнє і минуле,
забиває дихальні шляхи
відходами твоїх забаганок.
ти залишив мені більше
ніж пів тисячі ран.
шматуй мій череп,
немов прильот артилерії,
тільки ти вмієш ґвалтувати так гарно,
щоб мені ніхто не повірив,
загаси об мене усі недопалки
свого болю,
адже ти давно поламав мою волю
до стадії повного прийняття.
і я буду каятись в темряві
невідомому богу,
ніколи й нікому
не відкривши воріт таємниці
про те,
хто я
і хто ти.
Відредаговано: 01.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
