змоклими відображеннями
обрізаної реальності
збирають престоли
гральні карти п'янкої омани.
спадають
завіси трепету
метушливого ранку.
знову тривога
хитає дивани,
розбризкує плівки вікон,
записує платівки
сигаретного диму -
хронічний перебіг
сивого міста:
памфлети
під'їздів,
намети
ексгібіціоністів -
оголені натури
пізньої осені -
надто відверті
руйнації
істин
стигматизації.
в укриття -
за пазуху бога,
по вірі,
не йтиму -
карт-бланш.
краще перетасую карти
й візьму реванш.
Відредаговано: 01.01.2026