от і все.
ловлю твою радіохвилю
в останній раз.
затанцюю прощальний вальс
у депо метрополітену
та переналаштую антену
радару.
пробач,
я програв цей бій,
пропустив реверанс,
замість профілю
написав анфас,
заживо згорів
у тугому полум'ї
почуттів.
я так хотів
лиш почути знайомий голос,
але було надто пізно -
дамокловим мечем
над старою ідилією повисло
розбите дзеркало
гирла
ріки
з формальним описом:
"час".
сьогодні я складаю зброю,
втрачаючи всі права
на кисень, опечатаний любов'ю,
з відключеним тобою
апаратом
ШВЛ.
ця приречена боротьба
залишається
фантомним болем,
а я все ще стою
янголом-охоронцем
у піксельному шоломі
за правим твоїм плечем.
Відредаговано: 01.01.2026