білий горобець
роздоріжжя
знов зустрічаюсь з тобою,
мій дороговказе.
певно в один прекрасний день
хочеш довести мене до сказу,
до стирання самого себе
в порошок кориці,
змащуєш мої рани живицею,
мов маслом -
генератор,
і відправляєш назад в невідомість,
поки я втрачаю свідомість,
контроль над собою,
здоровий глузд,
намагаючись зрозуміти,
який зі шляхів
обрати,
а ти смієшся,
кидаючи мене за ґрати
власних страхів.
куди ведеш мене цього разу?
до повного відчаю
чи екстазу?
до падіння в безодню
чи злету до сонця,
аби я обпаленим Ікаром
збирав себе по шматочках,
відшкрібав від асфальту
знову?
завелика ватяна втома,
аби назвати себе "цивільним",
та вже не військовий.
наче.
то хто я?
Відредаговано: 06.05.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
