білий горобець
кого нема
ти - як уламок у спині,
мов шрам від ножового -
наче давно погаслий,
та все так же тлієш
під шкірою
електричним струмом,
кудлатими спогадами
млієш,
продаєш на ярмарку півників
цукрових -
здалося.
просто знайомий погляд,
схожий колір волосся.
моя бочка
повна лиш на 50 відсотків,
в іншій половині -
космічний вакуум,
безбарвний простір,
тиша.
ти її там залишив
єдиним хвостом комети.
я писав портрети
сотень і тисяч "ти",
аби зректись пустоти.
та вона мені мечем щоночі
відтинає голову.
ти болиш мені кожним подихом.
колючим морозним повітрям.
вістрям
стріли між лопатками.
зашиваю простріляну пам'ять
латками -
марно.
сьогодні, може, буде сонячно,
завтра - знову свинцевими хмарами,
та все так само
тягне уламок у спині,
ниє старе ножове поранення.
Відредаговано: 01.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
