**Сцену 11: Смерть Вістлера і розкриття**

**Локація:** Гараж-лабораторія Вістлера, Детройт, 1990-ті. Простір темний, лампа ледве світить, тіні густі. У кутку – ліжко, де лежить Вістлер, поруч – стіл із колбами, порожніми шприцами сироватки, книгою про вампірів. Зовні – дощ, грім вдалині. Саундтрек: повільна, трагічна електроніка (натхненна Jóhann Jóhannsson), з низькими струнними для драматизму. 

**Камера:** Починається з повільного плану: дощ б’є по даху, вода протікає крізь тріщини. Камера опускається до Вістлера на ліжку – він блідий, слабкий, кашляє. Ерік сидить поруч, тримаючи його руку. 

**Дія:** Вістлер (60 років, виснажений, шрами на обличчі) лежить на ліжку, вкритий старою ковдрою. Його дихання хрипке, очі напівзаплющені. Ерік (22 роки, у темній куртці, з болем в очах) сидить на стільці, тримає руку Вістлера. На столі – срібний меч Вістлера, його дробовик, фотографія з попередньої сцени (ледве видна). 

**Вістлер (хрипко, слабким голосом):**  
"Мій час кінчається, Еріку... Але ти готовий. Ти сильніший, ніж я був." 

**Ерік (з болем, стискаючи руку):**  
"Не говори так. Ти не можеш піти. Я не готовий... не без тебе." 

**Дія:** Вістлер кашляє, кров бризкає на ковдру. Ерік хапає ганчірку, витирає її, але його руки тремтять. Камера: крупний план на очі Еріка – сльози блищать, але він стримує їх. 

**Вістлер (усміхаючись крізь біль):**  
"Ти вже охоронець, хлопче. Ти б’єшся не з ненависті... а з обов’язку. Але щось гризе тебе. Розкажи. Що ти ховаєш?" 

**Ерік (відвертаючись, тихо):**  
"Ти не захочеш знати. Я... я не той, за кого ти мене вважаєш." 

**Вістлер (хапаючи його за руку, слабко):**  
"Розкажи мені, Еріку. Я не доживу до ранку. Дай мені знати, хто ти." 

**Дія:** Ерік зітхає, його обличчя напружується. Камера: повільний перехід у флешбек 

**Флешбек:** Темний провулок, вечірка в занедбаному будинку, 1990-ті. Ерік (15 років, худий, у рваній куртці) на вечірці з підлітками. Музика гучна, пляшки пива скрізь. Дівчина (16-17 років, у джинсах і топі) посміхається йому, тягне в темний куток. Вони цілуються, Ерік відповідає, але його очі червоніють. Камера: крупний план на його ікла – він кусає її шию, вона кричить, падає. Ерік відскакує, його руки в крові, він біжить геть, блюючи кров’ю. Саундтрек: різкий, дисонансний звук, що обривається. 

**Дія:** Повернення в лабораторію. Ерік сидить, ховаючи обличчя в долонях. Камера: крупний план на його тремтячі руки. 

**Ерік (шепотом, з болем):**  
"Коли мені було 15... я зустрів дівчину. Ми цілувалися... я відчув бажання, як людина. Але жага взяла верх. Я загриз її. Я монстр, Вістлере." 

**Вістлер (хрипко, але твердо):**  
"Ти не монстр. Ти відчував, бо ти живий. Вампіри не знають бажання – тільки голод. Ти можеш любити, Еріку. І ти можеш контролювати. Використай це, щоб захищати." 

**Дія:** Вістлер тягнеться до столу, бере срібний меч, кладе його в руки Еріка. Камера: крупний план на меч – вигравіруваний символ балансу. 

**Вістлер (слабким голосом):**  
"Це мій спадок. Візьми його. Підтримуй баланс... за нас обох." 

**Дія:** Вістлер закриває очі, його дихання зупиняється. Ерік стискає меч, сльоза котиться по його щоці. Камера: крупний план на його обличчя – біль, але рішучість. Він встає, кладе ковдру на Вістлера. 

**Внутрішній монолог (голос за кадром, Ерік):**  
"Він навчив мене бачити не ворога, а порядок у хаосі. Я ненавидів себе, але тепер... я знаю, хто я." 

**Дія:** Ерік бере меч, виходить із лабораторії в дощ. Камера: панорама на склад – лампа гасне, тіні поглинають простір. Саундтрек затихає, залишаючи звук дощу.