Сцена 6: Внутрішній конфлікт і філософія

**Локація:** Гараж-лабораторія Вістлера, Детройт, 1990-ті. Темний, захаращений простір: металеві столи з колбами, арсенал зброї (мечі, пістолети, срібні кулі), дошка з вирізками про вампірські атаки. У кутку – стара боксерська груша, підвішена на ланцюгу. Світло – тьмяне, від однієї лампи, що гойдається, створюючи тіні на стінах. Зовні – слабкий дощ, звук крапель пробивається крізь дах. Саундтрек: меланхолійна електроніка (натхненна Clint Mansell), з повільними, пульсуючими нотами, що підкреслюють внутрішній конфлікт. 

**Камера:** Починається з плавного переходу з попередньої сцени: Ерік і Вістлер повертаються з полювання, мокрі від дощу. Камера слідує за Еріком, який іде до боксерської груші, знімаючи порвану футболку (на плечі – заживаюча подряпина від вампіра). 

**Дія:** Ерік (18 років, у джинсах, без футболки, з бинтом на плечі) стоїть перед грушею. Його подих важкий, очі бігають – він досі відчуває жагу після бою. Камера: крупний план на його кулаки – він стискає їх, ікла злегка визирають. Вістлер (60 років, у плащі, з шрамами) сидить за столом, чистить срібний кинджал, поруч – колба з сироваткою. На столі – книга про вампірів, відкрита на сторінці з окультним символом. 

**Ерік (тихо, до себе, б’ючи грушу):**  
"Я вбив його... але чому я все ще відчуваю *це*?" 

**Дія:** Ерік б’є грушу сильніше, ланцюг скрипить. Камера: короткі флешбеки – уривки його минулого: темний провулок, кров на руках, його власні червоні очі в калюжі. Він зупиняється, хапається за голову, важко дихає. 

**Вістлер (не відриваючись від кинджала):**  
"Ти б’єш, ніби хочеш убити себе, а не грушу. Що тебе гризе, Еріку?" 

**Ерік (гнівно, повертаючись):**  
"Ти казав, що я можу контролювати жагу. Але я відчув її там, у тій будівлі. Я дивився на кров... і хотів її. Я не кращий за того вампіра!" 

**Дія:** Ерік б’є грушу так сильно, що ланцюг рветься, груша падає. Він стоїть, важко дихаючи, його очі на мить червоніють. Вістлер кладе кинджал, встає, підходить до Еріка. Камера: крупний план на його шрамоване обличчя – він спокійний, але в очах є співчуття. 

**Вістлер (твердо):**  
"Ти не вампір, Еріку. Вони – мертві. Без душі, без любові, тільки голод. Вони не відчувають, як ти. Їхнє тіло – попіл, що тримається кров’ю. А ти – живий. Твоє серце б’ється." 

**Ерік (з відчаєм, перебиваючи):**  
"Живий? Моє серце – це прокляття! Я відчуваю цю жагу кожну ніч. Я не хочу бути людиною, Вістлере. Я хочу бути мертвим, як вони!" 

**Дія:** Ерік відвертається, спирається на стіл, його рука зачіпає колбу з сироваткою – вона падає, але Вістлер ловить її. Камера: крупний план на сироватку – зелена рідина блищить у світлі лампи. 

**Вістлер (спокійно, тримаючи колбу):** 
"Ти не можеш бути мертвим, бо ти не такий, як вони. Вампіри не кохають, не мріють, не бояться. А ти – боїшся. Ти відчуваєш провину. Це робить тебе людиною." 

**Ерік (тихо, майже шепотом):**  
"Провину... Ти не знаєш, що я зробив. Я не можу бути людиною після цього." 

**Дія:** Камера: короткий флешбек – уривки, без деталей: Ерік у темному провулку, кров на його руках, крик дівчини, його власні червоні очі. Він здригається, відвертається від Вістлера, хапається за голову. 

**Вістлер (підходячи ближче):**  
"Що б ти не зробив, це не визначає тебе. Жага – це вогонь, Еріку. Він може спалити тебе або загартувати. Ти вибереш, ким бути." 

**Дія:** Вістлер кладе колбу з сироваткою перед Еріком. Ерік дивиться на неї, але не бере. Камера: крупний план на його руку – він стискає кулак, нігті впиваються в долоню, крапля крові капає на стіл. Він глибоко дихає, стримуючи жагу. 

**Ерік (хрипко):**  
"Як ти можеш бути таким впевненим? Ти не знаєш, що я відчуваю." 

**Вістлер (з сумом, повертаючись до столу):**  
"Я знаю більше, ніж ти думаєш. Я бачив, як люди стають монстрами – і як монстри стають героями. Ти не перший, кого я вчу. Але ти можеш бути найкращим." 

**Дія:** Вістлер кашляє – коротко, але хрипко, прикриває рот ганчіркою. Камера: крупний план на ганчірку – сліди крові. Ерік помічає, його брови хмуряться, але він мовчить. Вістлер ховає ганчірку, бере книгу про вампірів. 

**Вістлер (змінюючи тему):**  
"Тут написано, як їх убивати. Срібло, сонце, серце. Але важливіше – чому ми їх убиваємо. Не з ненависті, Еріку. З обов’язку. Баланс – це не про знищення. Це про захист." 

**Ерік (тихо, дивлячись на книгу):**  
"Захист... Я не знаю, чи можу я захистити когось. Я ледве тримаю себе." 

**Вістлер (з ледь помітною усмішкою):**  
"Ти вже почав. Ти не вкусив того безхатченка в заводі. Це перший крок. Завтра зробиш другий." 

**Дія:** Вістлер кладе книгу перед Еріком, повертається до столу, починає чистити пістолет. Ерік сідає на стілець, відкриває книгу. Камера: крупний план на сторінку – малюнок напіввампіра з мечем, схожим на Вістлера. Ерік торкається малюнка, його обличчя м’якшає. 

**Внутрішній монолог (голос за кадром, Ерік):**  
"Він говорить про захист, але я бачу тільки кров. Мою. Їхню. Чи можу я бути кимось іншим?" 

**Дія:** Камера від’їжджає, показуючи Еріка, який читає книгу, і Вістлера, що чистить зброю. Лампа гойдається, тіні танцюють на стінах. Звук дощу посилюється, саундтрек затихає, залишаючи лише низький гул.